Особливості транскородонного польсько-українського співробітництва в екологічній сфері


УДК 327(438+477)+339.92(438+477):502

Коцан Р. І. – аспірант кафедри політології,

Копачинська Г. В. – аспірант кафедри країнознавства і міжнародних відносин

   © Коцан Р. І., Копачинська Г. В., 2011

                                                           

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра країнознавства і міжнародних відносин

 

Проаналізовано передумови та чинники здійснення польсько-української двосторонньої співпраці в екологічній сфері. Розглянуто основні проблеми захисту навколишнього середовища  в процесі здійснення польсько-українського транскордонного співробітництва. Досліджено основні шляхи вирішення проблемних екологічних питань двосторонньої співпраці та їх вплив на подальше польсько-українське стратегічне партнерство.

Ключові слова: екологічна сфера, співробітництво, Польща, Україна, забруднення, навколишнє середовище, регіон, транскордонне співробітництво.

Коцан Р. И., Копачинская Г. В.. Особенности трансграничного польско-украинского сотрудничества в экологической сфере.

Проанализированы предпосылки и факторы осуществления польско-украинского двустороннего сотрудничества в экологической сфере. Рассмотрены основные проблемы защиты окружающей среды в процессе осуществления польско-украинского трансграничного сотрудничества. Исследовано основные пути решения проблемных экологических вопросов двустороннего сотрудничества и их влияние на дальнейшее польско-украинское стратегическое партнерство.

Ключевые слова: экологическая сфера, сотрудничество, Польша, Украина, загрязнение, окружающая среда, регион, трансграничное сотрудничество.

Kozan R. I., Kopachinska G. V. The features of the Polish-Ukrainian transborder collaboration in the ecological sphere.

Pre-conditions and factors of the Polish-Ukraine bilateral collaboration in the ecological sphere are analysed. The basic problems of environment defence in the process of the Polish-Ukrainian transfrontal collaboration are considered. The basic ways of ecological problem decision and its influence on further Polish-Ukraine strategic partnership are investigated.

Keywords: ecological sphere, collaboration,Poland,Ukraine, contamination, environment, region, transfrontal  collaboration.

Постановка наукової проблеми та її значення. Активне співробітництво між Польщею та Україною в політичній та економічній сферах зумовлює виникнення ряду екологічних проблем, вирішення котрих стає надзвичайно важливим. Тому питання пов’язані з охороною навколишнього середовища на прикордонних територіях України і Польщі, є однією з ключових сфер транскордонного співробітництва сусідніх країн оскільки саме вони створюють необхідні умови для нормального існування  розвитку суспільства. Непроста екологічна ситуація, актуальність проблем раціонального природокористування вимагають обов’язкових зусиль усіх його учасників по обидва боки кордону. Дослідження проблем та  особливостей двосторонньої співпраці між Польщею та Україною на сучасному етапі є надзвичайно важливим та необхідним і потребує належної уваги кожної із співпрацюючих сторін.

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. На даному етапі проблема екологічної співпраці між сусідніми державами Польщею та Україною досліджується недостатньо. Вивчення певних аспектів польсько-українського екологічного співробітництва проводили такі науковці як Б. Андрушків [1], О. Знахоренко  [2], М. Зюльковські [3], О. Ляшев [4], О. Лютак [5], В. Помикало [6] та інші. Проте відсутні комплексні дослідження в області екологічної співпраці між Польщею та Україною, проблем її реалізації та особливостей проведення. Здебільшого досліджувалися якісь певні аспекти двосторонньої співпраці в межах політичної чи економічної взаємодії сусідніх країн, проте не було проведено комплексного дослідження екологічної складової польсько-українського співробітництва.

Основні чинники та передумови здійснення двосторонньої екологічної співпраці між Польщею та Україною досліджувалися такими авторами як О. Знахоренко [2] та М. Зюльковські [3]. В своїй праці «Польсько-українські взаємини як складова архітектури сучасної Європи» М. Зюльковські [3] вказав на сильні та слабкі сторони екологічної ситуації обох взаємодіючих країн Польщі та України.

Проблемам двосторонньої екологічної співпраці між Польщею та Україною присвячені праці таких науковців як  Б. Андрушків [1], О. Ляшев [4], О. Лютак [5], В. Помикало [6] та інші. Дані науковці висвітлили не лише проблемні сторони екологічної польсько-української співпраці але і вказали шляхи їх вирішення.

Аналіз останніх публікацій показує, що особливості екологічної двосторонньої співпраці між Польщею та Україною досліджувалися недостатньо. Переважно ця проблема висвітлюється в інформаційному режимі на сторінках періодичної преси, що зумовлює потребу узагальнення та проведення глибшого аналізу комплексу проблем та особливостей, пов’язаних із здійсненням двосторонньої екологічного польсько-українського співробітництва.

Метою статті є дослідження особливостей транскородонного польсько-українського співробітництва в екологічній сфері.

Основними завданнями, котрі вирішувалися в процесі дослідження, були: аналіз основних причин та чинників ведення двосторонньої співпраці між Польщею та Україною в екологічній сфері; дослідження проблемних питань екологічної співпраці; визначення їх характерних рис та особливостей; аналіз стану вирішення проблемних питань польсько-української екологічного співробітництва на сучасному етапі, його впливу на двосторонні відносини між сусідніми державами.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У рамках польсько-українських двосторонніх відносин у сфері охорони навколишнього середовища центр ваги припадає на забезпечення заходів двосторонньої екологічної безпеки. Основними питаннями що вирішуються в межах двосторонньої  співпраці сусідніх країн є наступні: моніторинґ (радіологічний, транскордонних вод, атмосфери); розроблення принципів і процедур проведення екологічних експертиз господарської діяльності, зниження транскордонного перенесення речовин, що забруднюють атмосферу, здійснення інвентаризації джерел забруднення, проведення серії консультацій з питань попередження надзвичайних забруднень і загрози навколишньому середовищу внаслідок аварійних ситуацій та ін. Велика увага в польсько-українських відносинах приділяється контролю та попередженню нелеґального переміщення відходів через території Договірних Сторін.

Належне співробітництво сусідніх країн в екологічній сфері сприяє не лише покращенню стану навколишнього середовища а й зумовлює створенню необхідних умов подальшої двосторонньої співпраці.

Сильними сторонами розвитку польсько-українського транскордонного співробітництва в екологічній сфері, є наступні фактори: велика площа зон навколишнього середовища, що охороняється, низький рівень забруднення навколишнього середовища, великі можливості для розвитку туризму, біорізноманітність флори і фауни, наявність територій занесених до списку ЮНЕСКО. Негативно на дане співробітництво впливає той фактор, що в межах прикордонних областей з боку України існує недостатній захист проти забруднення повітря і концентрації їх викидів. Наявні фактори зумовлюють ряд можливостей транскордонної екологічної взаємодії, а саме наступні: співпрацю щодо транскордонних територій, які охороняються, розвиток нових технологій у сфері охорони навколишнього середовища спільно з науковими інститутами. Проте існують загрози, котрі негативно впливають на екологічне співробітництво сусідніх держав, деякі з них є: низькі інвестиції в навколишнє середовище, забруднення рік та озер, високі видатки пов’язані з підтримкою стану унікальної природи і навколишнього середовища.

Ключовою сферою транскордонного співробітництва сусідніх країн є питання, пов’язані з охороною навколишнього середовища на прикордонних територіях України і Польщі, оскільки саме воно створює необхідні умови для нормального існування  розвитку суспільства. Непроста екологічна ситуація, актуальність проблем раціонального природокористування вимагають обов’язкових зусиль усіх його учасників по обидва боки кордону. Про стан екологічної ситуації у прикордонних регіонах обох країн свідчать дані стосовно чистоти повітря, об’єму забруднення ґрунтів, витрат на охорону навколишнього середовища з боку місцевих і регіональних влад прикордонних територій.

Чистоту повітря прикордонних просторів України і Польщі визначають: величина забруднень, ступінь її зменшення, розташування об’єктів-емітентів забруднення, а також величина і напрям напливу транскордонних забруднень. Специфікою цих регіонів є відносно значна частка натурального мінерального пилу в загальному запиленні повітря. Це явище стосується в першу чергу Люблінської та Волинської височин. До основних штучних джерел забруднення повітря належать: стаціонарні – промислові підприємства, теплоцентралі, а з мобільних – транспорт. Концентрація стаціонарних джерел забруднення у Польщі знаходиться в поясі Пулави-Люблін-Богданка-Рейовець Фабричний-Холм. Обтяжливі для довкілля джерела емісії розташовані в кількох інших польських містах: Замость, Краснік, Бяла Подляска, і Радзинь Подляскі. У Підкарпатському воєводстві можна виділити три пояси зі стаціонарними джерелами забруднення повітря: Денбіца-Ропчице-Жешув-Ланьцут-Пшеворськ, Мелець-Тарнобжег-Стальова Воля і Ясло-Кросно-Санок, а також кілька точкових джерел: Ніско, Лежонськ і Пшемисль [3, 77].

Загальний рівень забруднення повітря у прикордонних польських воєводствах є нижчим від допустимої норми. Також дотримані норми якості повітря для територій, які перебувають під охороною і навколо оздоровчих місць. Ці сприятливі тенденції є в основному ефектом зниження глобальної величини забруднень і зниження енергомісткості технологічних процесів.

Прикордонні регіони України належать до територій з середнім рівнем забрудненості. Рівень забруднення знизився у порівнянні з попередніми роками у зв’язку зі зменшенням промислового виробництва. Хоча визначальний вплив на величину емісії забруднень повітря має процес спалювання палива, зростає загроза з боку транспорту, що пов’язано зі збільшенням автомобілів в особистому використанні мешканцями регіонів. На території Волинської області нараховується близько 80 джерел забруднення навколишнього середовища. У межах Нововолинська і селища Жовтневе у Буг скидають стоки очисних споруд, а також води шахт (9 млн. м3/рік). За останні роки значно зріс рівень мінералізації в річці в результаті стоків зі Львова і Червонограда. Небезпечним з екологічної точки зору є видобування сірки у Яворівському районі, скид стічних вод у Сокальському районі на Львівщині.

Щодо охорони земельних ресурсів в польсько-українському прикордонні, то вони характеризуються натуральним вмістом важких металів і сірки. Однією з найбільших загроз для ґрунту є відходи: 1) промислові – ті, що виникли в результаті господарської діяльності;  2) комунальні – ті, що виникли в результаті побутової діяльності людини. Основним джерелом промислових відходів у прикордонних воєводствах є гірничодобувна промисловість, енергетика, процеси очищення стічних вод та ін. [1, 146].

На терені польських прикордонних воєводств функціонує 155 промислових підприємств, діяльність яких негативно впливає на довкілля. Величина відходів у Люблінському і Підкарпатському воєводствах щороку становиаить близько  5,3 млн. т промислових відходів, з яких 80 % виникли через гірничу діяльність. Щороку близько 90 % промислових відходів переробляється, з них 6,3 % знешкоджується за рахунок спалення. Найбільше відходів серед усіх прикордонних регіонів обох країн має Львівська область – 8,1 млн. т. У містах з добре розвинутою промисловістю реальною загрозою є забруднення токсичними промисловими речовинами.

Існує загроза для українсько-польського прикордоння через можливість аварії ядерних реакторів на Рівненській і Хмельницькій АЕС в Україні, на АЕС у Ясловце-Богуніце та Моховце у Словаччині.

Стан навколишнього середовища залежить значно від витрат на його охорону і покращення. У цьому аспекті існує велика різниця по обидва боки кордону. У структурі витрат на охорону довкілля в українсько-польському пограниччі домінують витрати на очисні системи і охорону вод (більше 70 %). На витрати для переробки відходів припадає 12,5 % усіх засобів, а на охорону повітря – 6,8 %. На прикордонних територіях Польщі на очисні системи і охорону вод витрачається 74,1 % засобів, призначених на охорону довкілля при 32 % в українських областях, а також 15,8 % на охорону повітря при 9,4 % в українській частині пограниччя [5, 12].

Негативні явища виникають в результаті великої диспропорції в рівнях охорони довкілля в українській і польській частинах транскордонних об’єднань. Серед них виділяються такі, як:

–                      транскордонний перенос забрудненого повітря на прикордонні території Польщі;

–                      значне забруднення поверхневих вод у цілому прикордонні;

–                      більше як вдвічі вища емісія забруднень повітря у прикордонних областях України;

–                      більше як в 10 разів різниця у величині витрат на охорону довкілля між прикордонними воєводствами і областями.

Така ситуація вимагає спільних зусиль з боку обох країн для покращення стану навколишнього середовища прикордонних регіонів в рамках транскордонних об’єднань за допомогою реалізації ряду програм і проектів в екологічній сфері. Для охорони навколишнього середовища використовують різні правові та організаційні форми, зокрема створення заповідників, природних парків та ін. Польські прикордонні воєводства створили разом з українськими областями 4 національні парки загальною площею 64,9 тис. га: Поліський національний парк, Розточанський національний парк, Бещадський національний парк і Магурський національний парк. З української сторони створено 6 національних парків загальною площею 222 тис. га: Бескиди Сколівські, Яворівський національний парк, Шацький національний парк, Синевірський національний парк, Ужанський національний парк і Карпатський біосферний резерват. Існує ідея створення міждержавного біосферного резервату, до якого увійдуть Шацький національний природний парк України, Польський національний Собіборський ландшафтний парк [7].

Іншим завданням є проведення природоохоронних заходів, що покликані покращити теперішній стан р. Західний Буг через зменшення рівня забруднення стічними водами і за рахунок організації безпечного зберігання відходів у її басейні. Широкі можливості відкриваються у плані практичного втілення ідеї щодо організації міжнародного ландшафтного парку “Прип’ять-Стохід”. Важливою проблемою лишається передбачення і боротьба з паводками на Закарпатті у весняний період. Необхідним є використання сучасних методів моніторингу та ліквідації стихійних лих у цій області.

Транскордонне співробітництво між Україною і Польщею в екологічній сфері вже дало свої результати. Екологічна програма “Чистий Буг” прийнята у 1997 р. покликана вирішити актуальні проблеми охорони і відновлення цієї річки. В її рамках передбачалося проведення екологічного моніторингу, будівництво і реконструкція очисних споруд стічних вод, які є основними джерелами забруднення річки Буг, інші природоохоронні заходи, що мало допомогти відновити екологічний стан прикордонних регіонів.

У групі дій, спрямованих на підвищення природних і ландшафтних цінностей Бугу, найголовнішими є: побудова системи технічної інфраструктури; розвиток Надбужанської системи охоронних територій, Стрілецького парку, створення охоронних територій і природних заповідників; підвищення лісистості територій, що прилягають до Бугу; розвиток туристичної бази у вибраних надбужанських місцевостях з можливою організацією 3-4 водних станцій, розміщених у прикордонній зоні.

У рамках Програми ТАСІS ЄС у Волинській область завершилася реалізація проекту “Створення системи моніторингу на річках Західний Буг, Уж, Латориця”, в результаті якого було створено базу даних про комунальні очисні споруди, об’єми води, що скидаються у водні об’єкти, технічні характеристики, а також інформацію про промислові, сільськогосподарські та адміністративні об’єкти водокористування; розроблено і підписано Регламент і Програму на основі моніторингу якості води, яка погоджена між усіма українськими організаціями-суб’єктами моніторингу вод, а по транскордонних пунктах – із сусідніми країнами; придбано транспорт, встановлено польове і лабораторне обладнання; місцеві спеціалісти пройшли курс навчання для роботи на сучасному обладнанні; проведено спільні польові дослідження і навчання разом з колегами держав-сусідів.

Волинська область виступає партнером проекту “Управління басейнами річок Західний Буг, Латориця та Уж, Україна”, яким передбачається проведення заходів у прикордонному річковому басейні Західного Бугу з метою:

– надання допомоги відповідним установам у переході до збалансованого використання існуючих водних ресурсів і більш ефективного басейнового управління ними відповідно до вимог Водного Кодексу України;

– забезпечення узгодженості схем басейнового управління водними ресурсами, що застосовується в Україні і сусідніх із нею країн [2, 32].

Для гармонізації узгодженого управління міжнародними річковими басейнами (р. Прип’ять) через запровадження європейських норм і правил, з метою розробки і впровадження програми транскордонного моніторингу якості води екосистем басейну р. Прип’ять, обміну інформацією, постачання обладнання й підвищення інформованості з проблем р. Прип’ять у Волинській області з 2002 р. реалізується проект “Спільне управління річковими басейнами. Управління басейном р. Прип’ять”. Було організовано навчальну поїздку в Люблін у воєводський інспекторат з охорони навколишнього середовища. Забезпечено фаховою літературою з правил ведення моніторингу, міжнародних стандартів з якості вод, визначення вмісту важких елементів у поверхневих водоймах. У результаті роботи експедицій силами і коштами проекту обладнано стаціонарні гідрометричні пости на р. Прип’ять, апробовано новий мікрокомп’ютерний витратомір води, що дає можливість оперативно і точно визначати обсяги води, які скидаються вниз по р. Прип’ять. Крім того, в рамках проекту готується до видання довідник по р. Прип’ять.

У рамках ще одного проекту під назвою “Створення транскордонної стратегії запобігання паводкам у басейні р. Західний Буг”, який почав реалізовуватися на Волині з 2004 р., створено робочу групу, до складу якої увійшли фахівці з прикордонних регіонів України, Польщі і Білорусі. На даний час йде збір і опрацювання необхідної інформації, погодження структури і змісту стратегічного документа. У лютому 2005 р. y рамках цього проекту в м. Луцьку відбувся міжнародний семінар за участю екологів та представників, причетних до охорони навколишнього середовища. В ході роботи семінару основна увага була акцентована на питаннях створення організаційної структури управління басейном Західного Бугу при обласному управлінні водного господарства [6, 53].

Екологічний туризм є важливою ключовою сферою співробітництва в рамках Єврорегіону “Буг”, що тісно пов’язана з охороною навколишнього середовища на прикордонних територіях. Прикладом є проект, що реалізовувався на Волині з листопада 2002 р. до травня 2004 р. “Сприяння політиці постійного розвитку та захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею”, учасниками якого виступали Волинська область, Люблінське воєводство, провінція Лотарингія  і міжнародний водний центр “НАНСІ” (Франція). За час впровадження проекту досягнуто наступних результатів:

• завершено підготовку дослідження з питань регіональної політики і стратегій в галузі охорони довкілля. У документі висвітлені аспекти забезпечення населення партнерських регіонів (Волині і Люблінщини) якісним довкіллям, збереження природних багатств для наступних поколінь, вдосконалення економічної діяльності;

• проведено семінари, тренінги і навчальні візити, присвячені вивченню існуючих інструментів реалізації природоохоронної політики, а також питанням впровадження норм ЄС у сфері охорони водних ресурсів на регіональному рівні;

• здійснено порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони довкілля і менеджменту водних ресурсів в Україні, Польщі і Франції;

• розроблено карту навколишнього середовища, на якій відображені найбільш вразливі з точки зору екології місця і території;

• створено обсерваторію навколишнього середовища – консультативний орган, у завдання якого входить визначення проблемних питань і пошук оптимальних рішень щодо їх урегулювання;

• за сприяння експертів з Міжнародного водного центру “НАНСІ” розроблено пропозиції щодо поліпшення якості питної води, яка подається жителям міст Волинської область і Люблінського воєводства [8].

У 2010 р. у Волинській області була розроблена Регіональна екологічна програма “Екологія-2010”, пріоритетними завданнями та невідкладними природоохоронними заходами якої стали:

–                      реконструкція і будівництво мереж каналізації, очисних споруд;

–                      спорудження сучасних полігонів для зберігання твердих побутових відходів;

–                      впровадження ґрунтозахисної системи землеробства;

–                      розробка і реалізація програми розвитку мінерально-сировинної бази;

–                      раціональне використання і охорона надр;

–                      розширення мережі природно-заповідного фонду.

Також у січні-жовтні 2010 р. Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» реалізував проект «Енергія Карпат», який був спрямований на демонстрацію можливостей використання альтернативних джерел енергії у гірських районах Львівщини. Проект реалізується за сприяння Фонду Східна Європа за рахунок коштів, наданих Фондом Євразія, Агенства США з Міжнародного розвитку (USAID), компанією «Теленор» та посольством Фінляндії в Україні, а також коштів Львівської обласної ради, Старосамбірської та Соколівської районних рад і райдержадміністрацій [4, 10].

На підставі проведеного дослідження було напрацьовано проект Регіональної програми підвищення енергоефективності гірських районів Львівщини. Важливим досягненням проекту стала реалізація двох інфраструктурних проектів встановлення сонячних колекторів для підігріву водопровідної води с. Міженець Сторосамбірського району у будівлі стаціонарного віділення з паліативною та хоспісною опікою для постійного або тимчасового мешкання одиноких непрацездатних громадян, інвалідів. Об»єкти, на яких реалізовано проекти, були відібрані конкурсним способом з-поміж чотирьох поданих заявок, які оцінювала конкурсна комісія. Важливо, що обидва проекти реалізувалися у партнерстві та фінансовій підтримці місцевих органів влади.

Варто зазначити, що Білорусь, Україна і Польща 3 2011 розпочинають створення транкордонного біосферного резервату “Західне Полісся» [8]. Це унікальний проект, який дозволить трьом країнам об’єднати зусилля з охорони тваринного і рослинного світу, збереження рідкісних водно-болотяних екосистем і водних ресурсів Поліського регіону. Співпраця трьох країн за проектом стане додаткових стимулом для стійкого розвитку регіону. Разом із завданнями з охорони природи розв’язуватимуться питання і з розвитку туризму.

По території Поліського регіону проходять екологічні коридори загальноєвропейського значення. Не дивлячись на те, що тут створена і функціонує система природних територій, що особливо охороняються, єдиний природний комплекс розітнутий межами суміжних держав. По різні сторони кордонів діють різні режими природоохоронної і господарської діяльності. Взаємодія Білорусі, України і Польщі в рамках проекту дозволить вирішувати всі екологічні питання в координації, спільно.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Дослідження двосторонньої польсько-української співпраці в екологічній сфері є надзвичайно важливим на сучасному етапі двосторонніх відносин сусідніх країн. Визначення їх особливостей та вирішення проблемних екологічних питань двосторонньої співпраці позитивно впливатиме на подальше ведення двостороннього співробітництва. На сучасному етапі польсько-українського співробітництва існує ряд проблем транскордонного співробітництва в екологічній сфері, пов’язаних з охороною навколишнього середовища прикордонних територій України і Польщі. Їх вирішення стає  можливим при реалізації спільних екологічних проектів та залученні фінансових ресурсів обох країн та європейських структур. Тому співробітництво в екологічній  сфері повинно мати комплексний підхід до розробки важливих проблем: прогнозування змін, що відбуваються в біосфері, удосконалення способів і методів боротьби із забрудненням біосфери і раціонального природокористування, включення в бюджети регіонів і міст фінансових статей на природоохоронні заходи.

У подальших дослідженнях перспективним убачається комплексне вивчення питань пов’язаних з двосторонньою польсько-українською співпрацею в екологічній сфері, аналіз наявних проблем польсько-українського екологічного співробітництва та шляхів їх вирішення.

 

Література

  1. Андрушків Б. Україна і Польща – економічні аспекти співпраці // Економіка України. – 2006. – № 1–2 . – C. 143–150.
  2.  Знахоренко О. Стратегічне партнерство в українсько-польських відносинах: державно-політичний та військовий аспекти // Людина і політика. – 2004. – № 3. – C. 29–40.
  3. Зюлковскі М. Польсько-українські взаємини як складова архітектури сучасної Європи // Віче. – 2008. – № 6. – C. 72–74.
  4. Ляшев О. Україна – Польща: спільність долі // День. – 2000. – 18 січня. – C. 4–14.
  5. Лютак О. М. Конкурентноспроможність прикордонних регіонів в умовах реалізації євроінтеграційного курсу України / О. М. Лютак // Збірник наукових праць ЛНТУ. Серія «Економічна історія та економічна теорія». – Випуск 6 (23). – Ч. 2. – Луцьк, 2009. –  С. 1–15.
  6. Помикало В. Картина перспективного польсько-українського співробітництва// Персонал. – 2009. – № 7. – C. 52–59.
  7. Волинська область. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotential/Volyn/
  8. Білорусь, Україна і Польща створюють транкордонний біосферний резерват Електронний ресурс. – Режим доступу : http://popschool.at.ua/news/bilorus_ukrajina_i_polshha_stvorjujut_trankordonnij_biosfernij_rezervat/2011-03-27-337

 

Адреса для листування: 43010, м. Луцьк, вул. Винниченка, 28, к.205.

 

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у політологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s