Рецензія на книгу С. Сухарєвої «Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби». – Луцьк: Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2008. – 248 с.


Кравченко Світлана доктор філологічних наук, професор, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

© Кравченко Світлана, 2012

 

Монографія «Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби» присвячена малознаній серед науковців і зовсім невідомій пересічному українському читачеві сторінці історії української літератури. Полемічні тексти кінця 16 – початку 17 століття, як і їх автори, були фактично закриті для української читаючої аудиторії, в радянський період вони були недоступні для вивчення українськими науковцями, особливо в аспекті біблійних впливів. Крім цього існує і мовний бар’єр, який робить польськомовні тексти, створені українськими авторами, менш відомими і доступними українцям. Це визначає як новизну, так і необхідність  наукового дослідження, а також його цінність.

Книга містить широкий історичний контекст. Тут розглянуті всі найважливіші переклади біблійних текстів 16 і 17 століть, зроблені українською та польською мовами – Кирила Транквіліона-Ставровецького, Валентина Врубля, Станіслава Мужиновського, Мартина Бєльського та інших авторів. Дослідження має потужне теоретичне підґрунтя – інтерпретаційні концепції Н.Фрая та П.Рікера і численні ідеї українських  теоретиків та істориків літератури.

Аналіз багатьох польськомовних та українськомовних полемічних текстів різних жанрів дозволив авторці показати посилення біблійних впливів в українській літературі ранньої барокової доби. Праця розвиває традиції вітчизняної медієвістики, не оминаючи і внеску польської наукової школи. В ній також окреслюється риторичний аспект досліджуваних текстів, вияв грецької та єврейської традицій, розглянуто специфіку ведення теологічно-літературної дискусії польськими та українськими полемістами.

У монографії дослідниця висвітлює ідеологічний аспект, історичне значення та художні якості полемічних творів Мартина Броневського, Іпатія Потія, Петра Скарги, Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших авторів. З’ясовуються історичні передумови їх появи.

Велику увагу приділено такому явищу, як «війна трактатів», та його історико-культурному значенню і суспільно-релігійному наповненню. Виокремлюються особливості використання текстів Святого Письма та їх інтерпретації учасниками дискусії.

Як окрему сторінку літературного процесу поберестейського спрямування розглядає Світлана Сухарєва енкомії – похоронні проповіді Петра Скарги, Фабіяна Бірковського, Якова Ольшевського, аналізуючи точки перетину двох площин – sacrum i profanum, а також використання багатовимірної біблійної символіки. Водночас авторка зауважує апологетичний вимір творчості полемістів, вказує на відбиток у їх творах  міжконфесійних суперечок.

Дослідниця надає жанрову класифікацію апологетичної прози, розглядає її структуроформуючий принцип «теза-антитеза» та його синтезуючий прояв в аналізі творів різних авторів, детально аналізує окремі твори Петра Скарги, Мартина Броневського, Іпатія Потія, Клірика Острозького, Мелетія Смотрицького та інших учасників дискусії, простежує своєрідність використання у них біблійного фактажу, богословських сентенцій та рефлексій, відзначає «зіндивідуалізованість» використання біблійної герменевтики.

У монографії авторка показує поступове посилення ролі літературних прийомів у полемічній прозі межі 16-17 століть, відхід від суто політично-теологічної дискусії і перехід на засади художньої прози. В книзі представлений ґрунтовний професійний аналіз давньоукраїнських польськомовних та українськомовних полемічних творів, чітке розмежування історичного, богословсько-теологічного та культурного (літературного) пластів аналізованих текстів і водночас бачення їх цілісності та взаємопроникненості чи радше функціональної взаємозалежності, показано співвідношення документального та літературного стилів. Хронологічна послідовність викладу дозволяє простежити тяглість, наступність і динаміку процесів та явищ, притаманних поберестейській добі, а також константу полемічної літератури – ідею церковної єдності. Надзвичайно цікавим є аналіз біблійної метафорики – символіки, паралелізму й антитетизму жіночих і чоловічих образів, метоніміки, метафорики чисел, метаморфоз, метафоричної топіки та ін.

Книга містить цінну історико-культурну інформацію, яка може бути в пригоді літературознавцям, історикам, культурологам, богословам, а також студентам гуманітарних напрямків та усім, хто цікавиться історією нашої літератури.

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у філологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s