Рецензія на книгу „На хвилі доби. Хрестоматія польської літературної періодики 20–30-х років XX ст. / Упорядкув., вступ ст. та пер. із пол. С. І. Кравченко. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – 448 с.


С. В. Сухарєва

© Сухарєва С. В., 2012

Хрестоматійне видання „На хвилі доби” має назву влучну та водночас символічну. Воно побачило світ у редакційно-видавничому відділі „Вежа”  Волинського національного університету імені Лесі Українки ще в 2008 році, проте до сьогодні не знайшло відповідного суспільного резонансу, на який, без сумніву, заслуговує.

Саме в період міжвоєнного двадцятиліття у польській періодиці з’явилося чимало публікацій на українську тематику і було видано безліч польських перекладів української прози та поезії. Цей сплеск зацікавлення українським феноменом свідчив про зростаючу тенденцію зближення польського та українського письменств на пограниччі культур, що, в свою чергу, мало сприяти міжнаціональному порозумінню та примиренню. На жаль, ця тенденція зближення зазнала нищівної руйнації у наступний – воєнний період, однак може слугувати нам прикладом міжнародної співпраці загалом та культурно-просвітницької зосібна.

На перший погляд добірка матеріалу, здійснена упорядником та перекладачем спорадично виосібнених окремих публікацій може видатися безпідставною та хаотичною, проте це перше враження  помилкове, зважаючи на засигналізоване нами попередньо завдання авторки видання: звернути увагу громадськості на передумови мирного співжиття у межах культурного пограниччя народів із врахуванням різноплановості співпраці.

Польська проекція та українське тло висвітлена у розділах, які ідентифікуються з назвами польських періодичних видань:

  •  „Українсько-польський бюлетень” (загалом понад 90 публікацій разом із систематизованими редакційними статтями);
  • „Камена” (28 публікацій – виключно польських перекладів української поезії та прози);
  • „Мархолт” (єдина літературно-критична стаття про Василя Стефаника);
  • „Околиця поетів” (переклади поезій 2 авторів – Євгена Маланюка та Володимира Сосюри);
  • „Вертикаль” (поетичні переклади творів Євгена Маланюка та Олега Ольжича);
  • „Сучасний перегляд” (2 літературно-критичні обширні замітки Євгена Маланюка –  „Про українську літературу” та  „Два обличчя Тараса Шевченка”);
  • „Скамандер” (1 вірш Максима Рильського з посвятою Адаму Міцкевичу);
  • „Літературні відомості” (1 вірш Євгена Маланюка „Біля пам’ятника Міцкевичу”, у польській версії перейменований на „Варшава”);
  • „Схід” (1 фрагмент з поеми Тараса Шевченка „Кавказ”);
  • „Зет” (28 публікацій, з них для зразку подано 1 статтю суспільно-політичного характеру, 1 інформаційно-літературний нарис, решта запропонованого матеріалу – це переклади віршів Тараса Шевченка, Миколи Бажана, Богдана Лепкого, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Олега Ольжича, Павла Тичини);

Окрім проаналізованих польських періодичних видань (тижневиків, місячників, квартальників) останній розділ хрестоматії представляє фонди Польської бібліотеки в Парижі. Це фрагменти рукописної спадщини А. Кавалковського і Я. Бженковського. Авторка хрестоматійної збірки під час наукового стажу в Парижі на свій розсуд підібрала для читачів необхідний матеріал, аби картина досліджуваної українсько-польської доби постала перед ними вповні – не на маргінальному, а європейському і світовому рівні.

Прикінцевим додатком до книги стала коротка інформація про кожного з опрацьованих авторів. Серед них знаходимо імена видавців, відомих перекладачів Юліана Тувіма, Владислава Сирокомлі, Юзефа Лободовського, Тадеуша Холлендера та інших.

Як бачимо, упорядниця не вдавалася до тематичних підбірок, не подрібнювала зібраного матеріалу, не надавала прерогативи тим чи іншим текстам з огляду на їх художню цінність. Єдиними збірними чинниками були часопростір і односпрямованість тематики. Маємо справу з роботою ретельною, навіть скрупульозною, проте універсальною. Натомість уже сам читач підсвідомо може вдатися до згадуваних нами групувань, залежно від того, який матеріал викликав у нього найбільше зацікавлення.

Не тільки фахівцям у галузі літератури, але й широкому українському та польському загалу небайдужі класичні тексти Шевченка („Dumy moje, dumy moje! Oj! Źle mi jest z wami. Po co stać wam na papierze smutnymi rzędami?”), Франка („Ważkie jarzmo twoje, ojczyzno kochana, nielekki ciężar twój!”), Лесі Українки („Dobranoc słońce! – ty na zachód idziesz. Zobaczysz Ukrainę – więc powitaj!”) чи модерністичне тичинівське „Schyl się Madonno, tu, na przyczółek chaty ostatniej w siole. Uśmiechnij się i idź przez role, oganiając się od kul jak od pszczółek”, які гармонійно вписуються у перекладну польську поетику.

Для дослідників і всіх небайдужих до української тематики в світовій практиці має непересічне значення кожен із опрацьованих періодичних збірників, хоча помітною вагою все ж вирізняється „Українсько-польський бюлетень”, який безпосередньо слугував джерелом висвітлення українсько-польских літературних зв’язків. Він привертає увагу різноплановістю та різножанровістю публікацій, систематичністю в ознайомленні з українським літературним феноменом, широким спектром українських прізвищ на сторінках відомого польського видання міжвоєнного періоду.

Книга призначена не лише для літературознавців чи істориків, а й для багатьох категорій населення, незалежно від віку чи суспільного статусу читача. Студенти, початківці-науковці і маститі вчені, початківці-літератори і маститі письменники, всі залюблені в українське слово знайдуть тут свої улюблені тексти, висловлювання чи фрагменти.

Важливим обрамленням кожного із розділів книги є вступна інформація про часопис, де ширше охоплена українська тематика, розставлено акценти на основних мотивах публікацій, зроблена спроба класифікації матеріалів польських міжвоєнних видань. Без цих літературознавчих розвідок хрестоматійне видання про українсько-польські літературні взаємини було б неповним.

Утім проблема в тому, аби настільки продумана хрестоматійна праця не залишалася на читацьких задвірках через локальність її видання чи своєрідність тематики, виходила поза межі не лише Волині, а й Західної України, була поширена і актуальна на загальноукраїнському ринку, бо вона цього заслуговує.

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у філологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s