Поміж земним та небесним: рецепція поетичного світу Данила Братковського


УДК  821.161.2=162.1’04.09        Олена Бай викладач кафедри іноземних мов і перекладу   Луцького Інституту Розвитку Людини Університету «Україна», аспірант кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки

© Бай Олена, 2012

Роботу виконано на кафедрі української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки

У статті охарактеризовано два основні аспекти поетичного світу Данила Братковського. Земний аспект художнього зображення сповнений сатирою та осудом існуючого суспільного ладу. Вимір небесний має філософське та релігійне звучання і проникнутий сакраліями.

Ключові слова: універсальність, барокова поезія, риторика, авторська ідентифікація.

Елена Бай. Между земным и небесным: рецепция поэтического мира Даниила Братковского. В статье охарактеризованы два основных аспекта поэтического мира Даниила Братковского. Земной аспект художественного изображения полон сатирой и осуждением существующего общественного строя. Измерение небесное имеет философское и религиозное звучание и проникнуто сакралиями.

Ключевые слова: универсальность, барочная поэзия, риторика, авторская идентификация.

Helen Bai. Between earthy and heavenly: reception of Danylo Bratkovskii’s poetical world. Two main aspects of  Danylo Bratkovskii’s poetical world are characterized. Earthy aspect of artistic image is filled with satire and disapproval of existing social system. Heavenly measure has philosophical and religious sounding and is penetrated with sakraliyas.

Key words: universality, Baroque poetry, rhetoric, author identificaion.

Постановка наукової проблеми та її значення.Світ барокових письменників у межах культури Речі Посполитої, – як польських, так і українських, – складався з двох рівноцінних чинників, які були тісно між собою пов’язані. Йдеться про видиму, властиву для епохи бароко, полярність поміж земним та небесним. У дусі цієї концептичної полярності була створена також поетична збірка Данила Братковського „Świat po części przeyzrzany”, у якій відображений образ цілої суспільної епохи. Метою публікації є дослідити взаємопов’язаність та взаємопроникність цих двох чинників у творчості Данила Братковського із врахуванням концептичного способу мислення письменника.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з даної теми. Данило Братковський та його творчий доробок ставав об’єктом дослідження багатьох визначних істориків та літературознавців від давнини до наших днів – Самійла Величка [1, 260] Івана Крип’якевича [2, 166–167], Валерія Шевчука [3, 42–45], Ростислава Радишевського [4, 345–358] та інших, однак оригінальні версії творів поета до сьогодні малодоступні. Просвітницька та популяризаторська діяльність у цьому напрямку Андрія Бондарчука заслуговує на особливу увагу, оскільки в першому повному факсимільному виданні він паралельно подає переклади віршів українською мовою, здійснені Валерієм Шевчуком, літературно-критичні статті і нариси, що стосуються життя і творчості визначного письменника [5].

Виклад основного матеріалу дослідження. Єдина поетична збірка Данила Братковського „Świat po części przeyzrzany” (Краків, 1697) була видана великим накладом і користувалася значною популярністю з огляду на гостроту художнього вираження, сатиричне звучання, багатогранність тематики. Уже сама назва свідчить про те, що маємо справу з окремо виділеними частинами особливого поетичного світу автора, який є сполучувальною ланкою земних і небесних реалій.

На початку збірки письменник подав алюзію (так званий поетичний натяк) на прояв у людському житті небесного і звернув увагу на свою відданість цьому виміру. На ряду із земним монархом він возвеличив небесного Короля, якому одному він покликаний служити і бути вірним. Однак це лише короткий авторський відступ, який на початковому етапі ознайомлення із поетичним ладом та світоглядом Данила Братковського повністю приглушений сатиричною, місцями доведеною до гротеску, риторичною наповненістю віршів.

Перед читачем відтворюється загальна картина безпросвітного пияцтва, здирництва, зажерливості, релігійної облуди, суддівського підкупу тощо. Усі ці риси –виключно земні характеристики, як правило, ідентифіковані з поняттям гріха. Вони об’єднані концептичною, здебільшого персоніфікованою, фігурою світу:

„Jednym niedola / drugim szczęście płuży /

Brat / Rodzonemu Braty swemu służy.

Jednejże Matki / a nіe jednej doli /

Jeden Syn wesoł / drugi ciężko boli;

O świecie / świecie! Coś ty za osoba /

Jednemu kontemp / drugiemu ozdoba /

Jesteś Ojczymem / i Ojcem / i Bratem /

I złym / i dobrym / i Kumem / i Szwatem;

Z każdym ty żyjesz / ni skim jednak szczerze /

Tak jak Wołoszyn / ma z nami przymierze” [5, 186].

Образ земного світу у Данила Братковського схематично представлений цілим рядом осіб, з якими ідентифікується, проте яким насправді бути не може, з огляду на свою гріховність.

Автор принагідно звертався до теми істинної та фальшивої релігійності. Еклезіальні мотиви виводять читача поза мури святинь і рамки віровизнань, надаючи проблемі духовного виміру. Вони сповнені есхатологічного напруження в очікуванні на Страшний суд, тож слугують письменнику для винесення вироку тогочасній суспільній системі. При цьому автор збірки виступав у ролі провісника:

„W noc ogień sroższy / w noc największa trwoga /

W noc ból największy / w noc gorączka sroga.

Z wieku miar z wielu / Boże sprawiedliwy /

W nocy bydź musi Trubunał straszliwy /

Liszki się w nocy do jamy chowają /

A nas i w jamie / w on czas namacają” [5, 110].

Концепт Божого суду в поетичній конструкції плавно переходить у концепт ночі, яка, замість земних характеристик, набуває виключно символічного звучання, формуючи підтекст безвихіддя, неминучості, Божої справедливості.

Кульмінаційним моментом есхатологічної тематики був образ пекла, протиставлений земному судочинству [5, 102], риторично обіграній правничій термінології того часу.

Однак, згідно з природою концепту, поет не зупиняється на зображенні однієї його сторони, а звертається до видимої протилежності пеклу – Неба („Droga do Nieba”, „Drabina do Nieba”) [5, 292]. Нагородою за земні труди, на думку автора, має стати небесний палац, що засвідчує назва останнього вірша збірки:

„Pałac niebieski dobrym zbudowany /

Tak wiele z gnoju będzie między Pany.

Trudno rzecz będzie / aby chłopku zasię /

Porówna Pan Bóg wszystkich / w onym czasie.

Amen” [5, 364].

Поетична збірка сповнена теж барокової манірності, внаслідок чого подекуди поезія втрачає буквальність сенсу і переходить у формальне концептичне поетизування: „Post – Most”, „dziś rząd płacisz, a jutro tracisz” [5, 294] тощо.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, можна відзначити, що земні та небесні мотиви польськомовної збірки  Данила Братковського „Świat po części przeyzrzany” нерозривно між собою пов’язані та глибоко символічні. Це не просто суспільна сатира, а сповнена філософським і релігійним змістом концептична поезія, яка з частин творить цілісність, а на протилежностях будує істинні цінності. Незалежно від релігійної та національної приналежності,  вона виводить автора на рівень універсалізму, який був властивий бароковій літературі не лише окремо взятої локальної території, східної частини Речі Посполитої, а усій європейській спільноті, завдяки здобуткам якої творилася спільнота світова. У цьому плані поезія Данила Братковського ставала врівень з поетичним світом Європи і, позбавлена епігонства, хоча й побудована на традиції попередньої літературної доби, слугувала промовистим зразком для наслідування.

Література

  1. Величко Самійло. Літопис / Пер. з книж. укр. мови, вступ. ст., комент., геогр. та імен. покажч., упоряд. іл. В. Шевчук; Ред. кол.: О. В. Мишанич (відп. ред.) та ін. / Самійло Величко. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 2. – 642 с. – С. 260.
  2. Крип’якевич Іван. Волинський повстанець. Данило Братковський, покараний смертю польським судом 1702 року в Луцьку // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів, 2001. – С.166–167.
  3. Шевчук Валерій. Діамант у попелі // Отчий край’ 85 : Іст.-літ. зб. / Упоряд. Д. С. Чередниченко; Ред. кол. : М. Г. Жулинський (голова) та ін. / Валерій Шевчук. – К. : Молодь, 1985. – С. 42–45.
  4. Roksolański Parnas : Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku / Wybr. i oprac. R. Radyszewskyj. –  Kraków : Wyd-wo Nauk. DWN : Wyd-wo Oddz. PAN, 1998. – S. 345–358.
  5. Братковський Данило. Świat po części przeyzrzany. Світ, по частинах розглянутий . – Фототип. вид. / Данило Братковський. – Луцьк, 2004. – 463 с.
Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у філологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s