Особливості формування і реалізації зовнішньоекономічної політики України та Польщі


УДК 327   Ю. Г. Поліщук – студентка ІV курсу факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки

© Поліщук Ю. Г., 2012

Роботу виконано на кафедрі міжнародних економічних відносин ВНУ ім. Лесі Українки

У статті проаналізовано тенденції розвитку і реалізації нових напрямків, форм та  засобів  зовнішньоекономічної стратегії співпраці  України та Польщі. Здійснено аналіз дій держав щодо підтримки вектора у розвитку зовнішньої політики,звернено увагу на ключові завдання України в галузі зовнішньоекономічної політики по відношенню до Польщі.

Ключові слова: зовнішньоекономічна політика, зовнішньоекономічна діяльність, тенденції, торгівельні партнери, транскордонне співробітництво.

Полищук Ю. Г. Особенности формирования и реализации внешнеэкономической политики Украины и Польши. В статье проанализированы тенденции развития и реализации новых направлений, форм и средств внешнеэкономической стратегии сотрудничества Украины и Польши. Осуществлен анализ действий государств по поддержке вектора в развитии внешней политики, обращено внимание на ключевые задачи Украины в области внешнеэкономической политики по отношению к Польше.

Ключевые слова: внешнеэкономическая политика, внешнеэкономическая деятельность, тенденции, торговые партнеры, трансграничное сотрудничество.

Polishchuk J. G. Features of formation and implementation
foreign policy of Ukraine and Poland.
The article analyzes trends in development and implementation of new directions and forms of foreign economic strategy of cooperation between Ukraine and Poland. The analysis of the actions of nations in support of the vector in the development of foreign policy, drawn attention to the key tasks of Ukraine in the field of foreign policy towards Poland.

Key words: foreign policy, foreign trade, trend, trading partners, cross-border cooperation.

Постановка наукової проблеми та її значення. У зовнішньоекономічній політиці розбудові зв’язків України з Польщею має чи не найважливіше значення. Такий тісний зв’язок зумовлений не лише спільною історією українсько-польських відносин ,а й  тісною співпрацею та визначенням спільних економічних  та політико-стратегічних інтересів, активним співробітництвом у всіх сферах життя.
За часів президентства Л. Валенси, Л. Качинського, О. Кваснєвського було багато чого зроблено для просування України на Захід та активна підтримка у напрямі інтеграції до Європи.

На сьогоднішньому етапі взаємовідносин важливим є  пізнання механізмів поглиблення українсько-польського стратегічного партнерства та надання йому більшої змістовності і динамізму. Чітко визначити тенденцій та проблем розвитку українсько-польських відносин. Визначення  політичної значимості для України ролі й місця Польщі в основних інституціях європейського простору з погляду захисту і зміцнення становища України .

Аналіз дослідження із цієї проблеми.З огляду на значення українсько-польських відносин вони привертають значну увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема, Лшиштоф Рейман, А. Кінах, А. Коридон, Б. Костюк,О. Михальський. Дана тема є досить актуальною, проте вагомий доробок не заперечує глибшого дослідження деяких аспектів українсько-польських відносин, про які йдеться у статті.
Метою публікації є дослідження особливостей формування і реалізації зовнішньоекономічної політики України і Польщі.  Завдання – проаналізувати розвиток завнішньоеконмічних відносин України та Польщі, визначити нові напрямки, форми, засоби та етапи реалізації зовнішньоекономічної стратегії між державами .

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Вагоме місце у  розвитку зовнішньоекономічної діяльності сучасної незалежної України займає розбудова зв’язків із Республікою Польща. Це можна пояснити кількома причинами : по-перше, багатовіковою історичною обумовленістю українсько-польських відносин; по-друге, територіальною близькістю; по-третє, спільними культурними зв’язками; по-четверте, спільністю політико-стратегічних інтересів.

Розвиток відносин України та Польщі має доволі неоднозначну динаміку. Першим підготовчим кроком для розвитку польсько-української співпраці  стало підписання  „Декларації про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин” (1990 р.) та „Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво” (1992 р.). Польща стала однією з перших держав, яка  2 грудня 1991 р. перша офіційно визнала державну незалежність України, а 4 січня було встановлено дипломатичні відносини між двома державами. Обидві держави в нових геополітичних реаліях прагнули до відносин приязного та взаємовигідного характеру. Саме на цьому етапі заклалися передумови для подальшого конструктивного розвитку українсько-польських відносин, які в подальшому дозволили вийти на новий рівень порозуміння та стратегічного партнерства [1].

Наступним важливим етапом у формуванні нової системи двохстороннього співробітництва став перший офіційний візит Президента України Л. Кравчука до Республіки Польща у травні 1992 року. Він започаткував традицію українсько-польських зустрічей на найвищому рівні. Офіційний візит в Україну Президента Польщі Л. Валенси 24-25 травня 1993 р. став ще одним важливим  кроком у поглибленні двохсторонніх відносин, в результаті якого  був створений Консультаційний комітет Президента України та Президента Республіки Польща, який має на меті поліпшення та координації дій у галузі транскордонного співробітництва.

Аналізуючи українсько-польські відносини в період правління Л.Кучми та О. Кваснєвського, можна зазначити, що у цей час було підписано багато договорів між двома сторонами, які сприяли встановленню більш дружніх відносин. Дуже вагомою подією стало приєднання Польщі до Європейського Союзу (ЄС) 1 травня 2004 р. На цьому етапі Польща фактично взяла на себе відповідальність за Українське просування до членства НАТО і ЄС. Саме вона підтримувала Україну в найскладніший період її політичної ізоляції на світовій арені. 2004 рік був проголошений Роком Польщі в Україні і проходив під таким лозунгом: „Україна–Польща разом в Європі!”.

Розвиток добросусідських відносин були важливими напрямками політичної, зовнішньоекономічної, культурної  діяльності президентів В. Ющенка та Л. Качинського. Протягом 2005 р. Україна отримала статус „спеціального сусіда” ЄС, скасувала візовий режим для громадян ЄС, отримала право відповіді на зовнішньополітичні заяви Євросоюзу та набула статусу країни з ринковою економікою.

Перед теперішніми Президентам України та Польщі стоїть завдання повернути ті тісні взаємини, які склалися попередньо. 30 серпня 2011 р. візит В.Януковича до Польщі мав дуже важливе значення для України, зокрема, з огляду на подальше поглиблення польсько-українських відносин в контексті євроінтеграції України [2].

Аналізуючи зовнішньоекономічну співпрацю України і Польщі на теперішньому етапі можна виділити ключові напрямки реформування та розширення економічних контактів між Україною та Польщею, інвестиційну співпрацю, підтримку й допомогу Польщі у питаннях інтеграції України в європейську спільноту та скасування для українців візового режиму з країнами ЄС. Двохстороння співпраця розвивається на рівні транскордонного співробітництва, регіональних проектів тощо.
Щодо перспектив економічної співпраці варто зазначити безперечні здобутки Польщі хоча б тому, що Польща в 2009 р., коли у всій Європі спостерігався процес падіння економіки, продемонструвала зростання своєї економіки на рівні 2,4% (це був кращий показник по ЄС).

Україна та Польща є найбільшими торгівельним партнерами серед країн Центральної та Східної Європи. За офіційними даними Держкомстату  України за січень-липень 2011 р., український експорт товарів до Польщі склав  1 157,3 млн. дол. США що на 97,7% більше відповідних показників  2010 року. Рівень польського імпорту до України – 1 131,5 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним показником 2010 р. збільшився на 22 %. Уперше за останнє десятиріччя досягнуто позитивне сальдо у зовнішній торгівліз РП за результатами січня–травня 2011 року воно склало 25,8 млн. дол. США [3].
Слід зазначити, що  суб’єкти місцевого самоврядування обох країн мають розвинену мережу контрактів на міжрегіональному рівні, які закріплені партнерськими угодами про співпрацю. Найбільші закордонні інвестиції Польща має саме в Україні. Українські інвестиції також мають значну частку і становлять 1,2 млрд. доларів. В України зареєстровано понад 1 тис. польських фірм із польським або змішаним капіталом.
Вагомість курсу на євроінтеграцію України, безперечно, знакового у розвитку двохсторонньої співпраці, зросла за період польського головування в Європейському Союзі 2011 р. [2].

Серед основних завдань – розбудова транскордонної інфраструктури. Варто зазначити, що на  українсько-польському кордоні діє понад 12 пунктів пропуску. Особливу увагу слід приділити енергетичним проектам, що стосуються створення газового консорціуму. Для ефективної співпраці, необхідно позбутися поверхневості і асиметричності у багатьох сферах як торгівельно-економічних і науково-технічних  відносин, так і політичного співробітництва на всіх рівнях між Україною та Республікою Польща.

Значний вплив на економічне життя обох країн базується на теренах, які безпосередньо межують з державним кордоном, утворюючи спів залежні явища кооперації та конкуренції в транскордонній системі. Можна стверджувати, що вирішальне значення для характеру, обсягу і інтенсивності співпраці має суспільно-економічна дійсність як польських воєводств, так і регіонів, розташованих з іншого боку кордону.

У польсько-українській співпраці можна виділити такі особливості:

  • Поступове зміцнення в політиці влади України політичного напрямку, який скерований на сильнішу, ніж досі, інтеграцію з західними структурами (ЄС) або принаймні збереження певної рівноваги між західною і східною (російською) орієнтацією,
  • Відмінна структура промисловості польського і українського прикордоння, в якій, крім подібних галузей промисловості (наприклад, кам’яновугільна та харчова промисловості), домінують різні типи виробництва (наприклад,мінеральні добрива з польського боку, а папір з українського боку кордону),
  • Добре розвинута і динамічна співпраця між чисельними академічними осередками з польського і українського боку кордону (зокрема між Любліном, Жешувом, Львовом, Луцьком і Ужгородом),
  • Багаті та різноманітні фізико-географічні ресурси, розташовані по обох сторонах кордону, які власне тому вимагають узгоджених, а навіть спільних захисних дій, які одночасно дають можливість спільного туристичного загосподарювання (зокрема Карпати, Полісся та Розточчя),
  • Траса багатьох понаднаціональних автодорожніх шляхів (транспортного сполучення), суттєвих в масштабі не тільки польсько-українських відносин, а також в загальноєвропейському масштабі не тільки польсько-українських взаємовідносин, а також в загальноєвропейському масштабі,
  • Чисельні залізничні сполучення, які з’єднують, зокрема, Краків і Жешів зі Львовом, Люблін зі Львовом і Києвом, металургійну широку лінію разом з інфраструктурою в Замості і Грубешові ( Linia Hutniczo-Szerokotorowa-LHS),
  • Багаті на усій території прикордоння пам’ятки матеріальної культури, які з кожного боку кордону належать до національної спадщини обох народів,
  • Триваюча від кінця 90-х років активна участь польських інвесторів з українського боку кордону, зокрема на території існуючої спеціальної економічної зони в Ужгороді (Закарпатська область ),
  • Сприятливий  політичний клімат для розвитку співпраці [4].

Засвоєння в Україні європейських стандартів, її добробут, демократія та державний лад зміцнять європейську безпеку, а це є ключовим інтересом для Польщі.

Проте, на сьогоднішній день в Польщі існує неоднозначне ставлення до визначення орієнтирів зовнішньої політики. Ця країна пішла                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 шляхом європейської інтеграції, що зумовило її стрімкий економічний підйом після нетривалого періоду „стартового спаду”, а в подальшому привело до членства в ЄС. Україна натомість спиралася на застарілу механічну парадигму і залишилася в полоні притаманного соціалістичного експериментування. Як наслідок, до цього часу наша країна продовжує пошук стратегічних векторів та основних пріоритетів своєї зовнішньоекономічної політики [4].

Отож, можна зробити висновок, що тенденція недовіри та незацікавленості Польщі  в підтримці України посилюється. Випробовування українсько-польських відносин відбувається в умовах поглиблення конкуренції між країнами ЦСЄ в процесі зближення із Заходом. Це знаходить вияв у таких сферах, як залучення західних інвестицій в національну економіку, виконання вимог ЄС щодо майбутнього членства, боротьба за ринки збуту.
Головне завдання українсько-польських відносин – визначити нові напрямки, форми, засоби та етапи реалізації зовнішньоекономічної стратегії.

Література

  1. Кінах А. Скористайся сприятливим моментом. Нові підходи до українсько-польського співробітництва / А. Кінах // День. – 2010. – 7 вересня (№ 159).
  2. Рейман Кшиштоф. Бар’єри та можливості розвитку транскордонної співпраці між Польщею і Україною / Кшиштоф Рейман // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2009. – № 2. –  С. 27–31.
  3. Коридан А. Україна-Польща: сучасний стан і перспективи узгодження зовнішньополітичних орієнтирів / А. Коридан // Історія україни. – 2012. – № 13–14. – С. 3–10.
  4. Михальський О. Українсько-польські відносини: тенденції, політичні проблеми та пошуки консенсусу / О. Михальський // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2010. – № 88. – С. 252–255.
Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у політологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s