Інтерпретація «романтичного історизму» в творчості Міхала Чайковського


УДК 821.162.1 Наталія Цьолик – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

© Цьолик Наталія, 2013

У статті розглядається наративна техніка та стратегія Міхала Чайковського: Романтичний історизм став складовою історичного роману. М. Чайковський поетизує красу козацтва і степу, створивши козацький міф. Завдяки таланту та манері зображення світу сучасники порівнювали М. Чайковського з В. Скоттом. Особливо це явище простежується в балканських творах Садика Паші, де вальтерскоттизм стає наративною стратегією автора.

Ключові слова: історичний роман, вальтерскотизм, романтичний історизм, описи, авантюризм.

Цьолык Наталия. Интерпретация «романтического историзма»в творчестве Михала Чайковского. В статье рассматривается нарративная техника и стратегия Михала Чайковского Романтический историзм стал составной исторического романа. М. Чайковский поэтизирует красоту казачества и степи, создав казацкий миф. Благодаря таланту и манере изображения мира современники сравнивали М. Чайковского с В. Скоттом. Особенно это прослеживается в балканских произведениях Садыка Паши, где вальтерскоттизм становится нарративной стратегией автора.

Ключевые слова: исторический роман, вальтерскотизм, романтический историзм, описания, авантюризм.

 Tcyolyk Natalia. Explanation of “romantic historicism” in the works by Michal Tchaikovskyi. The article deals with the Michal Tchaikovskyi narrative technique and strategy. Romantic historicism was an integral part of the historical novel. M. Tchaikovskyi poetizes the Cossacks and steppe’s beauty as well as creates the Cossacks myth. The contemporaries drew the comparison between M. Tchaikovskyi and W. Scott in their penmanship and talent. Such phenomena one can see in Sadyk Pasha Balkan woks in which Walterscotticism became the narrative strategy of the author.

Key words: historical novel, Walterscotticism, romantic historicism, notes, adventurism.

 Постановка наукової проблеми та її значення. Історичний роман формується у ХІХ ст., а ставши одним із найконсервативніших жанрів, переживає у ХХ ст. своє відновлення. На тлі політичної ситуації тогочасної Польщі, саме література стає чинником формування свідомості, інтегруючи погляди, даючи оцінку подіям минулого [4,188].

Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Польський історичний роман є матеріалом дослідження багатьох літературознавців. У 80-х рр. ХІХ ст. виходить обширна праця критика та письменника Теодора Єске-Хоінського «Польський історичний роман». Відомі дослідження Юліуша Кшижановського «Про польський вальтерскотизм», Вінцента Данка «Про шлюб роману з історією», Романа Горського «Польський історичний роман» та ін. Частина науковців схиляється до думки, що історичний роман бере свій початок із старопольського роману – з його псевдоісторичного типу. Епоха романтизму вважається переломним періодом становлення цього виду прози [2, 6]. Здіслав Скварчинський у своїй праці «Проблеми початків історичного роману в Польщі» називає 1831 – роком, коли історичний роман стає «головною роллю і керуючою формою національної свідомості».

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Незважаючи на детальне вивчення різних аспектів цього явища, дослідження окремих творів, спроби теоретичного осмислення поняття, надалі залишається відкритим питання елементів історичної поетики, аналіз світобачення та синтез польського історичного роману [1, 21]. Це жанр, у якому автор через реконструкцію минулого формує світ. Особливо важливими елементами є джерела, ідейне сприйняття історії, протиставлення правди та вимислу. Часто основою твору стають стереотипи, взяті з міфів та легенд. Окрім того, автор, створюючи такий витвір, вимушений приділяти велику увагу мовній стилізації. Можна сказати, що історичний роман балансує на грані літератури та історії.

Романтичний історизм стає складовою історичного роману, становлення якого пов’язують з творчістю Вальтера Скотта. Він стає батьком історичного роману, реалізовуючи в своїх творах основи створення ілюзії минулого. В Польщі романи в стилі Скотта особливого поширення набули в другій половині 20-х рр. ХІХ ст.

Історичні романи Скотта виникли з прагнення автора передати майбутнім поколінням традиції та культуру предків. Твори письменника зображують колоритні лицарсько-героїчні фігури на фоні заплутаної історії. Зазвичай події розвиваються в кількох напрямках. Власне такий метод конструювання історії викликав в усій Європі епохи романтизму зацікавлення минулим, а твори англійця мали вплив на творчість Міцкевича, Словацького, Крашевського, Сeнкевича та інших письменників. Найбільш помітною і неординарною серед них була постать Міхала Чайковського. Його творчий доробок складають романи, повісті, оповідання, більшість з яких на українську історичну тематику.

У романі «Кірджалі» автор використав елементи стилю великого англійського письменника. Свого часу цей твір став справжнім бестселером та вираженням «слов’янського міфу» Чайковського [6, 24]. Він прочитав оповідання Олександра Пушкіна про Кірджалі – балканського розбійника. Це ім’я було добре відоме в наддунайських краях, а вчинки залишилися в пам’яті мешканців цієї частини землі. Сюжет був захоплюючий і Пушкін збирався створити про сина болгарки та поляка велику поему. Міхал знайшов ідею для чудового авантюрного твору, а частини оповідання російського митця подає в приписах [3, 115].

Для творів у стилі Вальтера Скотта характерним є, що вступах чи висновках автор підкреслює дійсність фактів та джерел. У приписах «Кірджалі» знаходимо пояснення письменника: „Ani jeden wypadek, zawarty w mojej powieści, nie jest płodem pustego urojenia; wszystko co powiedziałem, jest prawdą, opartą na opowiadaniach ludzi znających Kirdżalego, znających szczegóły jego życia – Aleksander Puszkin, wielki poeta Rossji, będąc w Bessarabji w roku 1821, widział Kirdżalego, i z tego wspomnienia napisał kilka słów umieszczonych w piśmie literackiem rossyjskiem… Za pośrednictwem jednego ze znajomych mi Wołochów, w Paryżu, miałem sobie nadesłany jaknajdokładniejszy spis życia i czynów Kirdżalego. – Życie takie bujne w wypadki mogło się dawniej napotykać w Europie za rycerskich czasów…” [5, 187].

У тексті «Кірджалі» знаходимо всі стихії мистецтва Вальтера Скотта. Передусім це любовна історія. Читач поринає у вихор стосунків між Кірджалі та Сарою Міхаелею. „Zapomniał Kirdżali o męczarniach; szczęśliwy, szeroką piersią chwyta powietrze, co od ulubionej leci, rozwartą źrenicą przygłąda się wdziękom boskiej dziewicy, u Boga błaga o przedłużenie nocy…” [5, 11]. Молодий чоловік був слугою, невільником Мехемеда Паші, родича султана, власника величезних скарбів, широкої слави, твердої волі та гордого серця. З болгарської мови Кірджалі перекладається як волоцюга без роду. Матір хлопця померла, а батька він не пам’ятає, бо ж його чотирирічного осиротила холера. Він пас гусей за кусень хліба. В дванадцять років попавши в замок Мехемеда Паші, навчився військової справи та став його улюбленцем. Сара Міхаеля була донькою Паші. Після смерті її матері Мехмед ні разу не кинув хустки на жодну одалістку, ані навіть не глянув приязно. Донька стала для нього сенсом життя: „Turczyn obumarł dla świata, a czułość i miłość jakie żywił dla matki, przeniósł całkowicie na córkę” [5, 7].

У своїх творах Скотт показує родинні чвари, релігійне протистояння через які ускладнюються любовні стосунки. З такими ж проблемами стикаються і герої Чайковського. Окрім соціальної прірви героїв розділяє релігія. Ще на перших сторінках стає відомо, що Кірджалі християнин. Цей молодик має слов’янську душу, хоч одягнений як турок. Будучи улюбленцем Паші, він має відкриту дорогу до слави та значимості, але не зраджує вірі в Христа : „ o wschodzie i zachodzie słońca chwali pacierzem Boga Chrześcian, a na piersiach nosi wizerunek Matki Dziewicy, jedyną spuściznę po odumarłej matce… Turecka barwa i rynsztunek wojenny nie stłumiły w nim uczucia wolności, i śni, i marzy o sławiańskim rodzie, jednym migiem chciałby zdeptać i zdławić potęgę synów mekańskiego proroka…” [5, 2].

Події твору відбуваються на тлі важливих історичних часів. Чайковський описує складні міжнаціональні стосунки та протистояння на берегах Дунаю, зображуючи життя різних народів. „…Po nadbrzeżnych polach i wzgórzach, konno i pieszo snują się Muzułmanie, jakby ta ziemia była kolebką ich rodu, spuścizną ich ojców.-Wołoch i Mołdawianin zmienił rzymskie szaty na Alego stroje: Serb i Bulgarczyk zawojem okręcają sławiańskie skronie, na znak, że wprzęgli wolne karki w jarzmo niewoli…” [5, 1].

Усі вчинки персонажів та епізоди між собою тісно пов’язані. У романі читача зачаровують вихри несподіваних розв’язок та захоплюючі мотиви. Як і в романах Вальтера Скотта, в «Кірджалі» є багато загадкових постатей, що поєднують, на перший погляд, далекі події. Читаючи твір, відразу тяжко зрозуміти на чиїй вони стороні, чого прагнуть. Лише у кінці твору стає зрозуміло, що отець Павло не священник, а батько Кірджалі. „Ojciec Paweł jakby ze snu obudzony, postąpił na przód, gwałtownie rozdarł swój habit na piersiach. – Neczaju, jam zabójca Tetery, ja jestem kniaź Ilwandży – Kirdżali to mój syn” [5, 185].

Герої постійно стоять перед вибором, свої інтереси чи державні відстоювати, залишитися з сім’єю чи вирушати на війну, повертатися до коханої чи здобувати славу та гроші. Навіть, будучи перед лицем смерті, Кірджалі має два протилежних шляхи: „Już dusza Kirdżalego zmierziła sobie ród ludzki, ale jeszcze dwa węzły z nim go wiązały:miłość dla Sary Michaeli; chęć karmienia dumy dobrą czcią, znakomitym imieniem. Rozpacz po żonie, myśl o potomku nadziei, żywiły jeszcze w jego sercu ostatki współczułości dla ludzi; wspomnienie że jest lackiego rodu, że mu zapowiedziana sława, wielkość, silnem jeszcze ogniwem kuły go do tego świata” [5, 75].

Чайковському вдалося відтворити тонкощі душі своїх героїв. Тяжко кількома словами охарактеризувати людину, адже вона абсолютно різна в певні моменти. Особливо цікавим є образ Мехемеда. „Dziwny to człowiek ten Kaja Mehemed…W czasie bojowym mężny, okrutny; w pokoju surowy, nieprzystępny… Takim jest Mehemed: jako Pasza, jako wódz, jako pan. Ale jako ojciec! – Lwica nie tak kocha jedyne lwiątko, młoda klacz nowo narodzone źrebie, jak on swoją Selimę… Ona mu życiem, światem, ona mu wszystkiem” [5, 7].

Твір насичений рухом, подіями, які викликані життям та поведінкою головного героя. Ним є молода людина, котра вчиться на помилках та духовно загартовується обставинами, спричиненими долею. Зовнішність нам розкриває душу та думки героя. Автор так зображує Кірджалі: „na wierzchniej wardze młodociany mech ledwo mu porósł, a już ciemne oko pobłyskuje ogniem męża; jeszcze lice gładkie jak u dziewicy, a już wysokie czoło, jakby wtakt grze uczucia, marszczy się w poprzeczne fałdy. Kibić wzniosła, smukła,choć z pod szerokiego kaftana maluje się kształtnemi składy ciała; ciemny włos wymyka się z pod białego zawoju…” [5, 1].

Головні герої постійно попадають в складні життєві ситуації, хоч найчастіше виходять з них неушкодженими. Автор поволі відкриває таємниці, розвиваючи сюжет роману, захоплюючи контрастами сцен та форм. Якщо спочатку здається, що кохання Кірджалі і Сари не може перерости у стосунки через релігію, то потім, з одним випадком, усе стає на свої місця. Дівчина не знає, що Кірджалі християнин, а він і гадки не мав про її таємницю. „– Słuchaj Kirdżali, Selimą jestem tylko dla ojca, dla Mehemeda Paszy; ale dla ciebie, dla Boga, Sarą Michaelą, Chrześcianką. Po narodzeniu się mojem, w oczach matki byłam chrzczona… zważ czy mogę być twoją bez Krzywoprzysięztwa Bogu” [5, 21]. Щоб читачеві не розкрити подій твору, Чайковський розміщує оповідання Пушкіна в самому кінці книги, після приписів та пояснень. „To jego wspomnienie umieszczam w przypisach tomu drugiego, przez ostrożność aby czytelnik przedwcześnie nie dowiadywał się o niektórych wypadkach…” [5, 187].

Характерною ознакою є епізодичні вставки, що ніби не стосуються сюжету (біографії, старі легенди та ін.). Цікавою є сцена, де ув’язнений Кірждалі, розповідає яничарам про захований величезний скарб. В такий трагічний момент, адже героя чекає страта, перед читачем постає комічна історія про жадібність запроданців. „Nikczemny naród! Gotowe grabić umie, a gdzie potrzeba chwili pracy, to mu tam trudno… Podły naród” [5, 175]. Ця погана риса людського характеру зіграла на користь молодому чоловіку і йому вдається втекти спід варти.

Особливе місце займають чаруючі описи природи. Автор відтворює словами не лише її загальну, видиму красу, а і приховані від людського ока прекрасні моменти. Навколишній світ є також засобом відтворення переживань та думок героїв. „Noc byla ciemna, na obłokachnie widać ani księżyca, ani gwiazd, ani mlecznej drogi, ani słupów ognistych, czarno tam i czarno. I na ziemi nie wszędzie jasno, ale w dali od siebie dwie wielkie luny złotego ognia płoną, jak dwa ziemski słońca” [5, 177]. Чайковський майстерно порівнює події і відчуття героїв з поведінкою тварин і птахів. „Z rudnickich gór rozleciały się kruki po serbskiej ziemi i kraczą, jakby okrakiwały wieść rzyszłej żałoby, albo jakby chciały swojem krakaniem wypłoszyć Muzułmanów z siedziby chrześciańskiego ludu. Z ponad Drawy lecą jastrzębie, skrzydłamigwiżdżą po powietrzu, a oczyma bystro wodzą po ziemi. Od Bałkanów przywędrowały płowe orły…Na łąkachPasarewaczu, stada konijakby opętane rzucają pasze, zarżą… Myśliwskie psy ze sfor spuszczone, w miejscu sarny wyganiać na strzelca, po drogach ujadają za śladami muzułmańskich jeźdców. Wszystko to przepowiednie znaki wojny” [5, 95].

Окреме місце займає оповідач. Це абстрактна фігура, яка знаходиться поза межами зображуваного та зберігає історичну дистанцію. Перебуваючи ніби в одному світі з читачем, нагадує, пояснює йому події, розкриває таємниці та пов’язує між собою окремі епізоди.

Спосіб написання твору, де автор створює оригінальне літературне бачення історії, завдяки використанню автентичних моментів повсякденного життя, історичних подій, особистостей, звичаїв, традицій, костюмів та пейзажів – називаємо вальтерскотизмом. Це явище в літературі посідає значиме місце, адже дозволяє передати важливі історичні події у зрозумілий спосіб, дає відчуття описуваної епохи. Вальтер Скотт та його літературні послідовники зуміли зобразити історію в новому світлі, передавши наступним поколінням знання про культуру та звичаї народу. В польській літературі історичний роман став «вступом» до романтизму. «Українська школа» вносить до літератури красу козацтва і степу. Саме ці зовнішні, поза літературні складові стають елементами формування історичного роману.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Міхал Чайковський, користуючись мистецькими прийомами створив цілий авантюрний світ козацтва, який перестає бути лише історичним фактором, набуває сенсу міфотворчого явища, тому що автор наділяє козака найкращими рисами як гордого героїчного лицаря, сина степу, первісне дитя природи. Завдяки такому таланту та манері зображення світу сучасники порівнювали Чайковського з Вальтером Скоттом.

Отож, серед основних рис історичної прози Міхала Чайковського можна виділити авантюризм і теоретично обґрунтований на ньому вальтерскотизм, який проявлявся у своєрідному способі написання епічних творів.

 Список використаної літератури

1.Горский И.К. Польский исторический роман. – Москва: Издательство академии наук СССР, 1963. – 262 с.

2.Bujnicki T. Ewolucja polskiej powieści historycznej // Ruch Literacki. – 1973.-Z. 1.-S. 5-31

3.Chudzikowska J. Dziwne życie Sadyka Paszy. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1987. – 570 s.

4.Czachowski K. Między romantyzmem a realizmem. – Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1967. – S.187–199.

5.Czajkowski M. Kirdżali. – Lipsk:Drukiem F.A.Brockhausa, 1862. – 212 s.

6. Kwapiszewski M. Debiut „kozackiego romanisty”. // Pamiętnik Literacki. – LXIX. – 1978. – Z. 2. – S.3–33.

 

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у філологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s