Функціонально-семантичні особливості прикметника “свіжий” в українській, англійській і польській мовах


УДК [811.161.2:81.111:81.162.1]’37   Галина Харкевич – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

© Харкевич Галина, 2013

Стаття присвячена зіставленню семантичних особливостей прикметника свіжий в українській, англійській і польській мовах. Показано, що словникові тлумачення цього прикметника не можуть задовольнити сучасних вимог до інтерпретації його семантики. Виділено референційні групи іменників, які можуть сполучатися з прикметником свіжий.

Ключові слова: семантичні особливості, прикметник, референційна група, значення слова.

Харкевич Галина. Функционально-семантические особенности имени прилагательного свежий в украинском, английском и польском языках. Статья посвящена сопоставлению семантических особенностей имени прилагательного свежий в украинском, английском и польском языках. Показано, что словарные толкования этого слова не могут удовлетворить современных требований к интерпретации его семантики. Выделено референциальные группы имен существительных, которые могут сочетаться с именем прилагательным свежий.

Ключевые слова: семантические особенности, имя прилагательное, референциальная группа, значение слова.

Kharkevych Galyna. Functional and Semantic Peculiarities of the Adjective Fresh in Ukrainian, English and Polish. The article focuses on the comparison of the semantic peculiarities of the adjective fresh in Ukrainian, English and Polish. It has been shown that vocabulary explanations of the adjective can not satisfy modern demands to the interpretation of its semantics. The referential groups of nouns that can combine with the adjective fresh have been introduced.

Key words: semantic peculiarities, adjective, referential group, word meaning.

Постановка наукової проблеми та її значення. Серед багатьох питань у лінгвістиці, які залишаються невивченими і цікавлять дослідників, є механізм, за яким одне й те ж слово має здатність позначати багато предметів та явищ у мовленні. Слово може актуалізувати зі свого запасу інформації відповідні значення і відтінки для певного випадку вживання. Відомі науковці, зокрема, В. В. Виноградов, Л. В. Щерба, О. О Потебня, відзначили унікальну здатність слів містити набагато більше інформації, ніж вони вербалізують.

У зв’язку з цим зріс інтерес до вивчення одиничної полісемії, яка виявляється лише на рівні окремої лексеми (О. Урисон, І. Мельчук, С. Баланюк). Виходячи з необхідності детального вивчення механізмів утворення нових значень, була обрана тематика дослідження – аналіз семантичних зв’язків у межах багатозначності прикметника свіжий. Вибір цього прикметника був зумовлений тим, що, по-перше, його словникові інтерпретації не можуть задовольнити сучасного рівня вимог до лексикографічного опису, а, по-друге, цей прикметник належить до антропоорієнтованої лексики. Актуальність роботи зумовлюється потребою всебічного дослідження антропоорієнтованої лексики і зіставленнях, на цій основі фрагментів мовних картин світу, вироблених носіями різних мов.

Об’єктом дослідження є обрана семантика і референційні особливості прикметника свіжий у трьох мовах: українській, англійській, польській.

Мета статті  – виявити значення прикметника свіжий/ fresh/ świeży, порівняти систему значень цього прикметника в українській, англійській та польській мовах.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Розглянемо детальніше семантику прикметника свіжий/ fresh/ świeży. Для англійської мови характерне таке значення прикметника fresh, як дужий, енергійний, меткий, оригінальний (про розумові здібності). Прикметник fresh також означає недосвідченість, не тренованість: fresh hand, freshman – першокурсник. У розмовній американській мові слово fresh вживають тоді, коли треба сказати, що людина нахабна [1, 565; 2]. В українській мові таких значень та словосполучень немає. У польській і англійській мовах функціонують смислові навантаження на позначення доброго здоров’я, самопочуття (świeża cera; to be fresh and lively even at the end of the day). У польській мові прикметник świeży вживається у таких сполученнях, як: świeży bόl, świeża strata, тобто для позначення нещодавнього вразливого явища [3, 408].

Цікавим є той факт, що в українській мові словосполучення свіжа вода – це вода, нещодавно набрана із колодязя, джерела чи колонки [4, 79]. В англійській мові fresh water – це прісна, не морська вода. Назви об’єктів, які позначають предмети вжитку (одяг), сполучаються із прикметником fresh в англійській мові рідше. У відповідних сполученнях використовують прикметник clean (чистий). Таку саму закономірність у вживанні прикметників свіжий / чистий прослідковуємо в українській мові, а от стосовно польської мови варто зазначити, що використання таких виразів досить поширене: świeża koszula. Референційні групи об’єктів, які охарактеризовано прикметником свіжий.

1. Продукти харчування:

а) овочі, фрукти:

свіжі: картопля, морква, огірки, ягоди, яблука, груші, лимони тощо;

fresh: cucumber, carrot, cabbage, tomato, berry, apple, plum, pear, lemon etc.;

świeże: ziemniaki, marchew, ogόrki, pomidory, jagody, jabłko, gruszka itp.;

б) молоко (молочні продукти):

свіжі: масло, молоко, сметана, сир, йогурт тощо;

fresh: butter, milk, cheese, sour cream etc.;

świeże: masło, mleko, śmietana, ser, jogurt itp.;

в) інші продукти тваринного походження:

свіжі: м’ясо, риба, яйця, ікра, печінка, нирки тощо;

fresh: meat, beef, fish, eggs, caviar etc.;

świeże: mięso, ryba, jajka, kawior itp.;

г) вироби з тіста:

свіжі: хліб, пиріг, тістечко, торт, вафлі тощо;

fresh: bread, toast, cake etc.;

świeże: chleb, ciasto, tort itp.;

ґ) страви:

свіжі: суп, більйон, борщ, каша, паштет, ковбаса, салат тощо;

fresh: soup, porridge, sausage, paste, tinned stew meat etc.;

świeże: zupa, barszcz, kasza itp.;

д) напої:

свіжі: кава, чай, пиво, сік, шоколад тощо;

fresh: tea, coffee, beer, juice etc.;

świeże: herbata, kawa, sok itp.;

е) інші продукти:

свіжі: мед, дріжджі, цукерки тощо;

fresh: honey, yeast, sweets etc.;

świeże: miόd, drożdże, cukierki itp.

Сполучення свіжі: м’ясо, риба, яйця, капуста, огірки, тобто продукти, які для довгого збереження так чи інакше обробляються, можуть мати два смислових значень:

– який не оброблений для тривалого зберігання (протилежне: присолений, маринований, консервований, вуджений);

– який не втратив своїх властивостей, не зіпсувався.

2. Предмети вжитку:

Цю групу складають об’єкти, що “контактують” із тілом (покривають його). Це предмети вжитку, які швидко та легко забруднюються. Ознакою свіжості є запах (наприклад, миючі засоби). “Свіжий” також той, що не був використаний. Для цієї групи характерні такі сполучення:

свіжі: білизна, наволочка, рушник, скатертина, покривало, сорочка тощо;

fresh: shirt, table-cloth, bath-towel etc.;

świeże: bielizna, prościeradło, poszewka, ręcznik, koszula itp.

3. Природні явища:

а) частина доби:

свіжі: ранок, вечір, ніч, день тощо;

fresh: morning, evening, night, day etc.;

świeże: ranek, wieczόr, noc, dzień itp.;

б) атмосферні явища:

свіжі: дощ, сніг, повітря, вітер тощо;

fresh: snow, air, wind, breeze, rain, water etc.;

świeże: deszcz, śnieg, wiatr;

в) рослини:

свіжі: трава, гай, листочки, ліс, квіти тощо;

fresh: grass, weed, shots of a plant, forest, flowers etc.;

świeże: trawa, gaj, liść, kwiaty itp.;

г) запахи:

свіжі: аромат, запах тощо;

fresh: odour, aroma etc;

świeże: zapach, aromat;

ґ) інші явища:

свіжі: погода, хвиля, сіно тощо;

fresh: yellow light etc.;

świeże: opalenizna, siano itp.

4. Інформація та інформаційні джерела:

У цій групі об’єднано конкретні й абстрактні іменники, оскільки вони стосуються однієї сфери.

Свіжі: журнали, газети, інформація, новини, плакати, події тощо.

Fresh: magazine, newspaper, news, sheet of paper, facts etc.

Świeże: gazeta, nowość, czasopismo itp.

Ознакою свіжості для конкретних об’єктів є запах ще не висохлої фарби та яскравість. Іншою ознакою є інформація, розміщена в інформаційних джерелах – останні, найновіші, нікому не відомі новини, які людина може використовувати у своїх цілях.

5. Неприродні речовини:

свіжі: фарба, лак, розчин, крем, цемент, вапно тощо;

fresh: colors, paint, tapestry etc.;

świeże: kolory, barwy itp.

В українській мові сполучення такого типу мають два значення. По-перше, свіжа фарба – це фарба в банці, ще не використана. По-друге, свіжа фарба – та, що не висохла. Відповідно ознаками свіжості є специфічний запах, блиск, а також стан речовини. Для англійської мови характерне сполучення fresh paint – тобто фарба, яка ще не висохла. В польській мові такі сполучення свідчать про насиченість, яскравість кольору.

6. Об’єкти, що виникли внаслідок діяльності живих істот:

Для цієї групи характерні такі сполучення:

свіжі: слід, яма, нора, могила, рана, синець тощо;

fresh: trail, hole, cut, wound etc.;

świeże: jama, grόb, rana itp.

Це об’єкти, які нещодавно з’явилися, усе ще зберігають свою форму.

Розглянемо функціонально-семантичні особливості прикметника свіжий, які визначають його вживання з іменниками кожної виділеної референційної групи. Найбільшою є група, яку утворюють назви продуктів харчування. Серед них є об’єкти, які людина споживає у природному вигляді, без будь-якої обробки (огірки, яблука), а також об’єкти, спеціально обробленні для їжі (зварені, подрібнені тощо). Спільною рисою цих об’єктів є те, що вони змінюють свої якості з плином часу. В сполученні з іменниками вказаної референційної групи прикметник свіжий має значення, що складається з таких компонентів:

СВІЖИЙ 1:

– такий, що його споживає людина (найчастіше як їжу, пиття);

– такий, що поступово псується під впливом природних чинників, міняючи свій колір, форму, структуру, запах тощо, стаючи непридатним для вживання;

– такий, що в момент спостереження зберігає свої первісні позитивні властивості і є в оптимальному стані для використання людиною.

На основі цього значення прикметника свіжий утворене інше, що виявляється в опозиції свіжий – вуджений/солоний/квашений. Це значення реалізується у сполученнях із назвами продуктів харчування, які можуть бути відповідним чином оброблені для того, щоб зберегти їх природні властивості і продовжити термін придатності. Суттєво, що прикметник у цьому значені (СВІЖИЙ 2) граматично відмежовані від СВІЖИЙ 1. По-перше, лише СВІЖИЙ 1 має форми суб’єктивної оцінки (свіжий, свіжесенький). По-друге, тільки СВІЖИЙ 1 сполучається з прислівниками дуже, вельми і має ступені порівняння. По-третє, СВІЖИЙ 1, на відміну від СВІЖИЙ 2, може вживатися у функції предиката [5, 592].

Отже, СВІЖИЙ 2:

– такий, що його споживає людина (найчастіше як їжу, пиття);

– такий, що в нормі поступово псується під впливом природних чинників, міняючи свій колір, форму, структуру, запах тощо, стаючи непридатним для вживання;

– такий, що його можна спеціально обробити з метою продовження терміну придатності; внаслідок обробки об’єкт міняє свої природні властивості;

– не оброблений у такий спосіб, як вказано у попередньому пункті.

Наступну референційну групу утворюють природні об’єкти, які людина безпосередньо не споживає, як продукти харчування. Однак ці об’єкти становлять для людини певний інтерес. Вони можуть розглядатися як об’єкти, що позитивно впливають на органи відчуття (свіжий ранок). Інколи на перший план виходить естетична цінність таких об’єктів (свіжі квіти, свіжий сніг).

СВІЖИЙ 3:

– такий, що має природне походження; такий, що потрапляє у сферу інтересів людини і використовується нею з прагматичною чи естетичною метою;

– такий, що в нормі поступово псується під впливом природних чинників, міняючи свій колір, форму, структуру, запах тощо, стаючи непридатним для вживання чи використання;

– такий, що в момент спостереження зберігає свої первісні позитивні властивості і перебуває в оптимальному стані для використання.

Четверту референційну групу складають артефакти, об’єкти, створені людиною для її потреб. Їх важливою особливістю є те, що вони можуть знаходитися у двох станах: первісному (стані створення) і вторинному станах (виникає унаслідок їх використання). Об’єкти можуть бути оновлені, повернені у первісний стан. До цієї групи належать об’єкти, матеріалом для яких є тканина (наприклад, сорочка, скатертина тощо). До цієї референційної групи ми також відносимо об’єкти, які є носіями інформації (газети, журнали).

СВІЖИЙ 4:

– такий, що створений людиною для власних потреб (про предмети домашнього вжитку та про друковані носії інформації);

– такий, що поступово псується під впливом природних чинників, міняючи свій колір, форму, структуру, запах тощо, стаючи непридатним для вживання чи використання; або такий, що втрачає свою актуальність;

– такий, що в момент спостереження зберігає свої позитивні властивості і знаходиться в оптимальному стані для використання.

До останньої референційної групи належать об’єкти, які з’являються у природному середовищі внаслідок впливу живої істоти чи природної сили (свіжа рана, свіжий слід). У момент появи і протягом певного часу після цього такий об’єкт зберігає чіткі ознаки діяльності певної істоти чи природної сили. Важливою спільною ознакою об’єктів цієї групи є властивість мінятися з плином часу.

Отже, СВІЖИЙ 5:

– такий, що виник у природному чи створеному людиною середовищі внаслідок втручання живої істоти чи природної сили;

– такий, що поступово змінюється під впливом природних чинників, змінюючи свою форму, вигляд, структуру;

– такий, що в момент спостереження зберігає свої первісні ознаки.

 Висновки і перспективи подальших досліджень. Словникові тлумачення прикметника свіжий орієнтовані на інтерпретацію готових текстів, для тлумачення того чи іншого значення переважно використовуються синоніми (свіжий – чистий, свіжий – прохолодний, свіжий – новий тощо). У словникових статтях невмотивовано збільшується кількість значень через їх подрібнення, виділяється значна кількість підзначень, які стосуються одного-двох вживань прикметника. Слова свіжий  і świeży не є точними перекладними еквівалентами fresh, що пов’язано з відмінностями у мовних картинах світу різних носіїв мов. Референційна зона, яку охоплює досліджуваний прикметник, поділена на п’ять груп залежно від характерних рис об’єктів, що входять до цих груп.

Прикметник свіжий розглядається як антропоорієнтоване слово, для семантики якого є важливою вказівка на використання об’єкта людиною. Урахування антропоорієнтованості прикметника свіжий дає змогу пояснити і процеси асоціативного зближення об’єктів із різних референційних груп, на основі яких відбувається метафоризація. Саме метафоричний перенос, на основі якого з’являються яскраві сполучення слів, є перспективним напрямом подальших досліджень.

Список використаної літератури

1. Longman Dictionary of Contemporary English / [ed. by A. Gadsby]. – 3d ed. – Barcelona : Longman, 2000. – 1668 p.

2. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English / [ed. by A. S. Hornby]. – Oxford : Oxford University Press, 1995. – 1580 p.

3. Słownik Wspόłczesnego Języka Polskiego / [red. Elżbieta Wierzbicka]. – Warszawa : Reader’s Digest Przegląd, 1998. – T. 2. – 687 s.

4. Словник української мови : в 11-ти томах / [за ред. І. К. Білодіда та ін.]. – Т. IX. – К. : Наукова думка, 1978. – 916 с.

5. Харкевич Г. І. Семантичні властивості прикметника свіжий/fresh в українській та англійській мовах / Галина Харкевич, Марина Мороз // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції. – Луцьк : Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – С. 588–593.

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у філологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s