Нове слово про Берестечко. Рецензія на збірник наукових праць «Берестечко в історії Польщі і України»


Наталія Цьолик – кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

© Цьолик Наталія, 2013

На презентації книги «Берестечко в історії Польщі і України» в стінах Східноєвропейського національного університету, як кажуть, голці ніде було впасти – нове видання викликало пожвавлене зацікавлення серед студентської молоді і науковців вишу. Видавець – Генеральне консульство РП у Луцьку – має всі підстави гордитися цією публікацією, адже в неї вклали сили найкращі із сучасних знавців Берестецьких подій.

Збірник місить всього десять ґрунтовних наукових статей, детальний «Історичний календар Речі Посполитої та Козаччини», укладений редактором видання Тадеушом Кшонстеком, копії схем битви, репродукції картин і світлин із пам’ятниками, приуроченими міжнаціональній сутичці під Берестечком. Книга якісно надрукована, має привабливу палітурку і багата в ілюстративному плані. Промовистим є перелік авторів: Володимир Пришляк, Тадеуш Кшонстек, Іван Стороженко, Конрад Бобятинський, Мирослав Нагельський, Томаш Млечек, Володимир Надворний, Віктор Брехуненко, Пшемислав Гаврон, Пьотр Кроль.

В основу видання наукового збірника лягли матеріали міжнародної конференції, яка проходила 6–7 червня 2011 р. в с. Пляшева Радивилівського р-ну Рівненської обл. з ініціативи Волинського університету (історичного факультету і факультету міжнародних відносин) та фінансового сприяння Генерального консульства РП у Луцьку, при активній участі української і польської дискусійних сторін.

На стор. 229 з цього приводу зазначено: «Минуло рівно 360 літ, як на берестецьких полях відгриміла одна з найбільших від часів Ґрюнвальда битв у Центрально-Східній Європі середини XVII ст. В українській історіографії вона назавжди залишилася прикладом стійкості й мужності та певним символом козацької звитяги, який із середини XVII ст. потужно сприяв формуванню національної ранньомодерної ідентичності. У польській історіографії, що висвітлює так звану і прийнятну в сучасній історичній польській термінології епоху «Вогнем і мечем», Берестечко донині залишається символом беззаперечної військової перемоги та нищівного козацького розгрому… Саме розглядові та обговоренню цих дражливих, від початку дискусійних і доволі складних питань було присвячено міжнародну українсько-польську конференцію» (Володимир Пришляк).

Книга цінна різноплановим підходом до тематики. Вона місить панорамний опис битви під Берестечком, інформацію про озброєння польського і козацького військ, керівників та командирів, нарис проблематики цих історичних подій, який міститься в риторичному запитанні «Битва під Берестечком 1651 року: українська катастрофа чи дошкульна поразка?» Окремими розділами можна вважати висвітлення ролі гетьмана Богдана Хмельницького, участь у битві литовських військ та наслідки Берестецької битви, зокрема її вплив на подальший розвиток полько-українських взаємин.

На жаль, у друкованому виданні не знаходимо наукових виступів всіх учасників конференції, серед них – Олексія Сокирка (Київ), Володимира Александровича (Львів), Ігоря Гирича (Київ). Про оригінальність цих доповідей ми дізнаємося лише із опису конференції, зробленого В. Пришляком. Також до книги не ввійшли вступні промови декана історичного факультету Анатолія Шваба та тодішнього Генерального консула РП у Луцьку Томаша Яніка.

Український читач має доступ до вітчизняної літератури на цю тематику, проте польські джерела для нього залишаються малодоступними, з огляду на мовні та географічні бар’єри. Так само польському читачеві буде цікаво дізнатися, як на сьогодні розглядається справа Берестецької битви в українському дослідницькому середовищі.

Питання неоднозначне, отож вимагає повної прозорості і дипломатичної точності висловлювань. Ці переваги присутні в книзі від самого початку, адже у передмові до читачів консул Кшиштоф Савіцький зазначив: «Нашим обов’язком є збереження пам’яті про минувшину, ми повинні, проаналізувавши історичні події, зробити правильні висновки на майбутнє, задля наступних поколінь… Ми переконані, що таке двоголосся польських та українських істориків щодо Битви під Берестечком, яке в певних місцях характеризується суттєвими відмінностями, буде прихильно сприйняте у Польщі та в Україні» (стор. 5).

Єдиний мінус, який кидається в очі читачеві при зіставленні дат, – який розлогий проміжок часу минув поміж проведенням міжнародної конференції (середина 2011 р.) та виданням її матеріалів (кінець 2013 р.). За більш як два роки, безсумнівно, з’явилися нові напрацювання в цій історичній тематиці, які надалі чекають на своїх видавців. Хотілося б їх спів ставити, порівняти, оцінити та систематизувати. Висловлюємо надію, що причини такої «історичної заборгованості» мають виключно об’єктивний характер, адже у гру входять і наявність коштів на видання, і кропітка праця колективу перекладачів, яких хочеться окремо відмітити. Алєкси Романюк, Олександр Скидан і Світлана Стельмащук зробили все для того, щоб нові наукові надбання, які різнопланово висвітлюють Берестецьку битву, були зрозумілими та доступними українським читачам.

Збірник наукових праць «Берестечко в історії Польщі і України» – цінне надбання для наукового, студентського, учнівського кола і суспільного загалу, який цікавиться історією розвитку польсько-українських взаємин на історичному тлі.

_____________________________________________

Берестечко в історії Польщі і України / ред. Тадеуш Кшонстек / пер. з пол. мови Алєкси Романюк, Олександр Скидан, Світлана Стельмащук. – Вид-во “Vipart”, 2013. – 293 с.

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у історія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s