Сучасні особливості транскордонного співробітництва між Україною та Польщею в межах єврорегіону «Буг»


УДК 327 (477+438):0611Єврорегіон„Буг”
Марія Гловацька – студентка 2 курсу факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

© Гловацька М., 2014

У статті розглянуто особливості становлення єврорегіону «Буг» як найбільш ефективної форми співробітництва на польсько-українському прикордонні. Проаналізовано перспективи щодо подальшого розширення даного об’єднання.
Акцентовано увагу, що пріоритетним напрямком діяльності єврорегіону «Буг» є впровадження в дію Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської, Львівської і Брестської областей на 2014-2020 рр. Визначено основні сфери транскордонного співробітництва із урахуванням проведеного стратегічного аналізу. Висвітлено значення та вплив кордону на відносини між Україною та Польщею. Зазначено що на сучасному етапі Польща є активним учасником єврорегіону, що дозволяє використовувати її досвід та членство в ЄС для здійснення повноцінної співпраці в межах єврорегіону «Буг».
Ключові слова: транскордонне співробітництво, єврорегіон «Буг», польсько-українські відносини, стратегічні перспективи, проблеми, перспективи.
Гловацкая Мария. Современные особенности трансграничного сотрудничества между Украиной и Польшей в рамках еврорегиона «Буг». В статье рассмотрены особенности становления еврорегиона «Буг » как наиболее эффективной формы сотрудничества на польско-украинской границе. Проанализированы перспективы дальнейшего расширения данного объединения.
Акцентировано внимание, что приоритетным направлением деятельности еврорегиона «Буг» является внедрение в действие Стратегии трансграничного сотрудничества Люблинского воеводства, Волынской, Львовской и Брестской областей на 2014-2020 гг. Определены основные сферы трансграничного сотрудничества с учетом проведенного стратегического анализа. Высветлены значение и влияние границы на отношения между Украиной и Польшей. Указано что на современном этапе Польша является активным участником еврорегиона, что позволяет использовать ее опыт и членство в ЕС для осуществления полноценного сотрудничества в рамках еврорегиона «Буг».
Ключевые слова: трансграничное сотрудничество, еврорегион «Буг», польско-украинские отношения, стратегические перспективы, проблемы, перспективы.
Hlowackа Maria. Modern features of transborder cooperation between Ukraine and Poland within the Euroregion “Bug”. The article deals with the peculiarities of the formation of the Euroregion “Bug” as the most effective form of cooperation in the border of Poland and Ukraine. The prospects for further enlargement of the union were analized.
Priority of the Euroregion “Bug” activity is realization of the Cross-border Cooperation Strategy of Lublin region, Volyn, Lviv and Brest regions during 2014-2020 years. The main scope of cross-border cooperation was defined. Conducted strategic analysis was taken into account. Value and influence of border on relations between Ukraine and Poland were explained, too. It is noted that at present days, Poland is an active participant in the European region, it allows to use Poland’s experience and membership of the EU for the implementation of full cooperation within the Euroregion “Bug”.
Keywords: transboader cooperation, Euroregion “Bug” , Poland-Ukrainian relations, strategic perspectives , problems and prospects.

Постановка наукової проблеми та її значення. Важливим аспектом діяльності України на міжнародній арені є її участь у єврорегіональних об’єднаннях, які являють собою найбільш поширені форми транскордонного співробітництва. Наша держава долучилась до транскордонної співпраці, ще в 1993 році в рамках курсу на євроінтеграцію. Україна є членом 9 транскордонних об’єднань, проте одним із найбільш вдалих прикладів ефективної транскордонної співпраці є діяльність в межах єврорегіону «Буг». Це зумовлено тим, що для України більш пріоритетним є розвиток саме польсько-українського прикордоння, адже Польща є стратегічним економічним і політичним партнером нашої держави. Тому на сучасному етапі, актуальним залишається висвітлення сучасних особливостей співробітництва та тенденцій розвитку в межах єврорегіонального об’єднання «Буг».
Аналіз останніх досліджень із цієї теми. Обґрунтування та дослідження тематики транскордонного співробітництва між Польщею і Україною здійснюється у різних площинах. Зокрема, об’єктом багатьох дослідницьких напрямів стають такі сфери регіону як економічна, інвестиційна, екологічна, культурна, туристична.
Висвітленням діяльності єврорегіону займався ряд вітчизняних та зарубіжних вчених. Одними із перших, хто спробував проаналізувати, виявити специфічні особливості, дати комплексну оцінку діяльності єврорегіону «Буг» були  Б.П. Клімчук, П. В. Луцишин, які спільно видали монографію, Н. П. Луцишин, яка присвятила тему дисертаційної роботи єврорегіону, а також С. В. Федонюк, А. Вавринюк, А. Амбросенко, Р. Коцан.
Попри наявність значної кількості літературних та публікаційних напрацювань із цієї тематики, не відбувається достатнього огляду транскордонної співпраці на сучасному етапі. А попри це, єврорегіон існує, а співпраця у його межах лише поглиблюється, розширюються кордони, встановлюються і набирають нового формату взаємозв’язки між членами цього об’єднання.
Мета статті – встановити сучасні особливості транскордонного співробітництва в межах єврорегіону «Буг», зокрема між Польщею і Україною. На основі мети поставлено такі завдання: проаналізувати основні тенденції та напрямки діяльності регіону на основі проекту Стратегії розвитку на 2014-2020 рр.; виявити переваги і недоліки проекту для української та польської сторін; зробити прогноз планів та перспектив діяльності регіону на майбутнє.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Єврорегіон – це прикордонна зона, охоплена взаємодією двох або більше держав у сфері, визначеній Мадридською Конференцією Ради Європи. Вона розуміється як зона добровільного прикордонного співробітництва у сфері економічних, суспільних, культурних справ, туризму, охорони природи та розвитку добросусідських зв’язків, охорони культурної спадщини, розвитку торгового обміну й інших 4, 17.
Другим за часом утворення в Україні та шостим за рахунком у Польщі транскордонним об’єднанням є єврорегіон «Буг», який займає одне із перших місць за значенням в обох державах. Його виникнення зумовлено історичними, географічними, геополітичними чинниками. Варто зауважити, що основними історичними передумовами формування єврорегіону «Буг» було утворення нових незалежних держав на східному кордоні Польщі (вона здобула свою незалежність ще у 1918 році), ще задовго до отримання суверенітету Україною у 1991 році, та Білоруссю. Як наслідок потрібно було встановлювати дипломатичні стосунки та налагоджувати контакти на різних рівнях. Ще одним історичним фактором були традиційні зв’язки між українцями, поляками та білорусами, що проживають у сусідніх державах, які увійшли до єврорегіону Буг». Також виникненню єврорегіону сприяв позитивний досвід функціонування на польсько-чеському прикордонні єврорегіону «Ниса». Тоді ж виникла аналогічна пропозиція щодо утворення транскордногго союзу з робочою назвою єврорегіон «Буг». Назва походить від річки Буг. Її розташування є визначальним, адже вона об’єднала три держави – Польщу, Україну, Білорусь та їх народи.
Нормативно-правовим аспектом виникнення об’єднання було підписання угоди про транскордонне співробітництво 29 вересня 1995 року у місті Луцьку. На той момент до складу єврорегіону входили прикордонні області двох держав – Польщі та України. Договір про утворення євро регіону з боку Польщі підписали воєводи: холмський (Мар’ян Ціхош), люблінський (Едвард Гунек), тарнобжегський (Павло Ставовий), замостський (Станіслав Рапа), а з боку України – Борис Клімчук, голова Волинської райдержадміністрації (Луцьк) 1, 49. Внаслідок внесення змін до Угоди 1995 року до єврорегіону було прийнято два нових учасники – Підляське воєводство і Брестську область Білорусії. Таким чином, транскордонне співробітництво в межах єврорегіону «Буг» здійснюється між трьома частинами територій, що належать до господарських структур різних країн і є складовими елементами національних економік України, Польщі і Білорусі.
Слід зазначити, що у травні 2000 року відбулося розширення єврорегіону, адже на правах асоційованих членів долучилися два райони Львівської області – Жовківський і Сокальський.
Головною метою єврорегіону Буг, як і інших єврорегіональних об’єднань, є насамперед взаємовигідна соціально-економічна співпраця.
Активні зрушення у єврорегіоні почали відбуватись тоді, коли завершився етап «паперової діяльності» і поступово почався перехід до реалізації спільних проектів та програм.
Тішить той факт, що діяльність єврорегіону «Буг» була відзначена нагородами, зокрема на засіданнях Генеральної Асамблеї Асоціації Європейських прикордонних регіонів у 2003 році та у 2011 році було вручено нагороду «Вітрила Папенбургу» за значні досягнення у сфері транскордонного співробітництва.
У планах регіону чітко намічається тенденція до його подальшого розширення. У 2013 році маршалек Мазовецького воєводства Адам Струзі зробив офіційний запит щодо приєднання Мазовецького воєводства до транскордонного об’єднання Буг. Враховуючи геополітичне і географічне положення Мазовецького воєводства, можна зазначити, що розширення єврорегіону відбудеться на Захід, углиб Євросоюзу.
В умовах активізації взаємовигідного регіонального та транскордонного співробітництва важливу роль відіграє впровадження в дію проекту Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської, Львівської і Брестської областей на 2014-2020 рр. 5. Це партнерство повинно поглибити співпрацю в межах регіону і започаткувати якісно нову стадію прогресивного розвитку. Варто зазначити, що до Стратегії включені не лише два прикордонні райони Львівщини, а й уся область. Це зумовлено значним потенціалом Львова та області в цілому.
Першочерговим завданням даного проекту є зміна функціональних особливостей кордону, він має стати не бар’єром на шляху добросусідських відносин, а інтегратором до зближення, поглиблення контактної функції. Відчуваються певні обмеження з боку зовнішніх кордонів кожної з держав-членів. Проте на сучасному етапі польсько-українське прикордоння увійшло у перехідний етап відносин, що в майбутньому стане переходом до нової, інтеграційної фази.
Головною метою стратегії є ефективне використання внутрішнього потенціалу регіону, що сприятиме підвищенню соціально-економічної конкурентоспроможності транскордонної території на європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях. Водночас вона спрямована на сталий поступальний розвиток економіки, виробничих відносин, що в цілому дозволить підвищити якість життя населення.
Стратегія на 2014–2020 рр. враховує розвиток таких сфер: економічна, екологічна, соціально-демографічна, наукова, інфраструктурна та туристична. Для кожної з них експертами був проведений стратегічний аналіз SWOT щодо дій, яких потрібно вжити, щоб забезпечити отримання позитивних якісних і кількісних характеристик.
Безумовно, однією із найважливіших сфер співробітництва є економічна, адже територіальні одиниці – Люблінське воєводство, Львівська, Волинська та Брестська області відносяться до одних з найменш економічно розвинених регіонів у своїх країнах. Для покращення економічного становища та підвищення його рівня доцільним є застосування двох чинників. По-перше, це створення вигідних умов для ведення підприємництва, оскільки значний вплив на стан аналізованої транскордонної територіальної зони має прикордонна торгівля. По-друге, потрібен сприятливий інвестиційний клімат для зовнішніх компаній, бо відчутним є нестача капіталу у регіоні. Проблемним залишається той факт, що в регіоні присутня значна економічна диференціація. Особливо вона стала відчутною після вступу Польщі до ЄС. Проте це дозволило використовувати на території єврорегіону «Буг» досвід європейських країн у сфері транскордонного співробітництва, а також залучати кошти для розвитку економічних потенціалів учасників об’єднання.
Не залишається поза увагою і екологічна сфера регіону. Вона характеризується відносно невеликим показником деградації навколишнього середовища. Це, зокрема, завдяки охороні природно-ландшафтних та фауністичних комплексів, яка здійснюється як внутрінаціонально та і спільними скоординованими діями. Зазначимо, що у 2012 році був створений перший Транскордонний біосферний заповідник «Західне Полісся». Резерват є унікальним елементом системи транскордонних охоронюваних територій на польсько-білоруськo-українському прикордонні з точки зору регіонального планування та регіональної політики, що базується на екологічно збалансованому розвитку. Він включає: з боку польської сторони  національний природний парк «Полісся», ландшафтні парки  Собіборський, Поліський, Хелмський (частину), Ленчинсько-Влодавське поозер’я, а також великий комплекс Парчевського і Влодавського лісів, до якого від України входить Шацький національний природний парк з комплексом найбільших озер, а від білоруської частини  біосферний резерват «Надбужанське Полісся». Наступним таким об’єктом має стати Транскордонний біосферний заповідник «Розточчя».
Попри наявність природоохоронних об’єктів, відбувається забруднення повітря, води і ґрунту транскордонної зони. Потрібно відзначити спільну політику щодо очищення та охорони транскордонної артерії регіону – річки Західний Буг.
Одним із факторів суспільно-економічного розвитку є інфраструктурна сфера, у якій провідне місце належить транспортній мережі. Єврорегіон «Буг» розміщений на лінії найважливіших інтерконтинентальних перевезень, у сфері чорноморсько-балтійського регіону, який відігравав важливу роль у розвитку європейського континенту і матиме більше значення у майбутньому 2, 8. Попри це, використання транзитного положення вимагає розширення та модернізації мережі автострад, швидкісних доріг і об’їзних доріг вздовж міст, залізничних ліній та інфраструктури. Особлива увага належить розвитку прикордонної інфраструктури. На сучасному етапі вона характеризується значною зношеністю, низькою пропускною спроможністю діючих прикордонних пунктів 3, 71. Тому потрібна технічна модернізація, насамперед режимної зони пропуску «Дорогохуськ-Ягодин», відкриття нових пунктів пропуску у тому числі для пішоходів, що обслуговують місцевий прикордонний рух.
Важливим елементом суспільно-економічного потенціалу досліджуваного регіону є співробітництво в освітньо-науковій сфері. Воно відбувається на базі вищих навчальних закладів. Потрібно зазначити, що найбільшими освітніми центрами виступають Львів та Люблін, на другому місці залишається Луцьк. Внаслідок тісної співпраці відбувається проведення спільних конференцій і семінарів, а також дослідницьких проектів. Наголошуємо, що особливим проявом польсько-українського співробітництва в галузі вищої освіти була, на жаль, не реалізована ініціатива створення в Любліні польсько-українського університету, до якої, без сумніву, як зазначають експерти, потрібно повернутися.
Значні можливості для транскордонної співпраці можливі за рахунок використання туристичного потенціалу регіону. Істотним чинником для формування туристичної привабливості польсько-білоруськo-українського прикордоння, крім ландшафтно-природних багатств, є його полікультурність, сформована протягом кількох століть спільного співіснування представників різних національностей. Проте туристичний рух є неспівмісний з його туристичним потенціалом. Причин такого становища декілька, серед яких недостатній маркетинг туризму, низька якість туристичної інфраструктури, у тому числі готельної бази, периферійне розташування, низька транспортна доступність, а також фінансові бар’єри для створення привабливих туристичних продуктів.
Потрібно зазначити, що Стратегія передбачає впровадження конкретних проектів на місцевому рівні, у сфері охорони здоров’я, транспортної інфраструктури та ін.
Щодо фінансування, то кошти мають бути залучені із державного бюджету, бюджету одиниць місцевого самоврядування, а також з бюджету ЄС у рамках Європейського територіального співробітництва, у тому числі з Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 і кошти з приватного сектору.
Безумовно, для розвитку кожної із сфер потрібні чималі зусилля та спільна політика заради отримання синергетичного результату. Це означає, що сумарний результат діяльності єврорегіонального об’єднання буде вищим, ніж показник окремих членів цього об’єднання.
Проблемним питанням залишається те, що в розробці спільних проектів транскордонного співробітництва представники з української сторони беруть недостатньо активну участь. Головною рушійною силою у цій сфері виступає Польща, яка має уже достатній досвід у діяльності єврорегіонів.
Висновки. Варто зазначити, що євроінтеграційний вектор є одним з головних в сучасній зовнішньоекономічній стратегії України. Існують різні види співпраці, проте одним із найбільш ефективних є створення і діяльність єврорегіонів як елементів транскордонного співробітництва. Важливе значення як для України, так і для польської сторони має єврорегіон «Буг». Його створення започаткувало новий етап становлення добросусідських відносин між двома країнами-сусідами. На сучасному етапі важливим аспектом спільних дії є впровадження в дію Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Волинської, Львівської і Брестської областей на 2014-2020 рр. Вона відкриває нові можливості та перспективи розвитку єврорегіону.

Список використаної літератури
1. Вавринюк А.А. Сучасна діяльність польської частини євро регіону «Буг»(суспільно-географічний аналіз): Монографія. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 260 с.
2. Клімчук Б. П., Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Єврорегіон «Буг»: концепція і стратегія розвитку: Монографія. – Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – 416 с.
3. Піріашвілі О. Б., Амбросенко О. П., Федяй Н. О. Розвиток єврорегіонів на теритрії України // Економіка і прогнозування. – 2011. – №3, с. 63–79.
4. Польсько-українське прикордоння: Середовище. Суспільство. Господарство. – Замостя: Вища школа управління та адміністрації  2005, 281 с.
5. Проект Стратегії транскордонної співпраці Люблінського воєводства, Волинської, Львівської і Брестської областей на 2014–2020 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.voladm.gov.ua/index.php?option =356

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у політологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s