Історично-краєзнавчий туристичний маршрут «Українсько-польське поєднання: шляхами Волинської трагедії»


УДК [338.48-44:94:323.12](477+438) Наталія Коцан, д.г.н., професор
Олександра Алісова, аспірант

© Алісова О., Коцан Н., 2014

У статті представлено історично-краєзнавчий маршрут, який охоплює сім етапів. На кожному етапі розглядається одне з польських, так званих «кресових» воєводств, у яких в 1943 році була знищена велика кількість польського населення (Волинське, Поліське, Тернопільське, Львівське, Станіславівське, Ряшівське, Люблінське). Історично-краєзнавчий маршрут покликаний зменшити українську-польську напруженість, яка виникла на тлі історичної події, та стати одним з кроків на шляху їх примирення.
Ключові слова: Волинська трагедія, Україна, Польща, туристичний маршрут.
Коцан Н. Н. Исторический краеведческий туристический маршрут «Украинско-польское сочетание: путями Волынской трагедии». В статье представлен Исторический краеведческий туристический маршрут, который включает семь этапов. На каждом этапе рассматривается одно с польских, так называемых «кресовых» воеводств, в которых в 1943 году было уничтожено большое количество польского населения (Волынское, Полесское, Тернопольское, Львовское, Станиславское, Ряшевское, Люблинское). Исторический краеведческий маршрут призван уменьшить украинско-польскую напряженность, возникшую на фоне этого исторического события, и стать одним из шагов на пути их примирения.
Ключевые слова: Волынская трагедия, Украина, Польша, туристический маршрут.

Kotsan N. N. Historical local tourist route «Ukrainian-Polish combination: ways of Volyn tragedy». The article presents Historical local tourist route which includes seven steps. On each step one Polish so-called «kres» province (Volyn, Poliske, Ternopil, Lviv, Stanislav, Ryashiv, Lublin), where a large number of Polish population in 1943 was killed, is considered. This Historical local tourist route is called to reduce the Polish-Ukrainian hate between people, which appeared because of this historica event, and to become one of the steps on the way to reconciliation.
Key words: Volyn tragedy, Ukraine, Poland, tourist route.

Постановка наукової проблеми та її значення. Протягом останніх десятиліть Польща є чи не найщирішим другом і союзником нашої країни, своєрідним «адвокатом» у відносинах з Європейським Союзом, «промотором» чималої кількості спільних культурних програм тощо. У Польщі перекладають і друкують українських письменників, там працюють наші науковці й викладачі, а парламентарі та інтелектуали обох держав крок за кроком вирішують накопичені в минулому проблеми і поглиблюють взаєморозуміння між елітами та суспільствами. Проте часто, зважаючи на негативні факти у спільній історії, важко говорити про почуття ідентифікації з транскордонним регіоном, як і серед поляків так і українців. Для більшості жителів Польщі і України кордон є фактором, який розділяє їх. Саме тому вважаємо актуальним розробку такої системи історично-краєзнавчих туристичних маршрутів, які б сприяли українсько-польському примиренню і поєднанню, а також виховуванню сучасного молодого покоління поваги до інших народів, здорове почуття патріотизму і національної гідності, розвитку найкращих людських якостей – взаємоповаги, взаємопідтримки та співчуття.
Аналіз останніх досліджень із цієї проблеми. Питаннями розробки туристичних маршрутів та екскурсій, а також їхнім впливом на розвиток туризму в Україні займалися такі вчені, як М. П. Мальська, О. О. Бейдик, В. М. Шевчук, О. О. Любіцева. Так, у працях О. Любіцевої підняті питання методики створення туристичних маршрутів [4], В. Шевчуком запропоновано туристичний маршрут «Шляхами князя Лева» [6]. Певні напрацювання у розробці туристичних маршрутів мають і науковці Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, зокрема, кафедр туризму; країнознавства і міжнародних відносин; фінансів та оподаткування; Інституту Польщі та лабораторії «Інноваційно-інформаційних технологій у туризмі». Напрацювання щодо обґрунтування та впровадження в практику прикордонного туристичного бізнесу різноманітних туристичних маршрутів знаходимо у працях М. І. Карліна [2], Н.Н. Коцан [3], Опейди Л.М. та Опейди А.Р. [4]. Проте, таких туристичних та екскурсійних маршрутів, які були б пов’язані з місцями, дотичними до польсько-українських подій історичного, етнічного, культурного походження на сьогоднішній день мало.
Метою статті є розробка історично-краєзнавчого туристичного маршруту «Українсько-польське поєднання: шляхами Волинської трагедії» та визначення його ролі для розвитку українсько-польських відносин.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Зважаючи на те, що місцевостей, яких торкнулася Волинська трагедія, дуже багато, але в деяких з них кількість постраждалих не перевищує двадцяти осіб, в опрацюванні маршруту враховано найбільш знакові місця, які в майбутньому слугуватимуть символом міжнаціонального примирення та поєднання. Увага звернена на Луцький, Горохівський і Володимир-Волинський повіти колишнього Волинського воєводства, де число жертв було максимальне. З огляду на аспекти післявоєнного територіального перерозподілу, історично-краєзнавчий туристичний маршрут враховує територію сучасної Волинської області, що частково охоплює кресові Волинське та Поліське воєводства.
На Волині було атаковано 255 місцевостей, де, за приблизними підрахунками, від рук членів УПА й ОУН загинуло 11 006 поляків. Це число не враховує теренів, суміжних із Білоруссю, тому що вони тоді не входили до складу Волинського воєводства. Наприклад, у Любешові колишнього Поліського воєводства 9 листопада 1943 року члени УПА вбили понад 200 поляків. Не покриваються також із поняттям сучасної Волині місцевості Рівненської та Житомирської областей, які колись належали до Волинського воєводства. Наприклад, у давній волинській місцевості Янова Долина Костопільського повіту загинуло понад 600 осіб польської національності; Гута Майданська Здолбунівського повіту, яка попередньо пішла на співпрацю з УПА з метою врятування жителів села, понесла втрати у кількості понад 180 жертв; понад 600 поляків загинуло в Гуті Степанській.
Пропонований нами туристичний маршрут складається з декількох етапів. І (вступний) етап передбачає презентацію книги «Кресова книга справедливих 1939 – 1945: про українців, які рятували поляків, винищуваних ОУН і УПА» в Інституті Польщі СНУ імені Лесі Українки. Ця праця має особливу цінність на шляху українсько-польського поєднання, оскільки не лише подає статистичні приблизні дані про наслідки Волинської Трагедії, а й розповідає про тих українців, які рятували поляків і в багатьох випадках поплатилися за це власним життям і життям членів своїх сімей. Окрім статистичних даних про кількість врятованих, відомих і невідомих рятівників та загиблих членів їх сімей, книга містить свідчення очевидців, які важливі для науковців і всіх зацікавлених розвитком цих трагічних подій.
ІІ етап включає колишній Луцький повіт Волинського воєводства – Пшебраже, ґміна Тростянець (сьогодні село Гайове Луцького району Волинської обл.) – польська колонія, що нараховувала близько 1100 мешканців; у 1943 році там було створено найбільший на Волині польський осередок самооборони від війська УПА. Село ніколи не було здобуте членами УПА, хоча відомі три великі битви у липні та серпні 1943 року, в яких поляки мали значні втрати. У цей період відбувалися також напади поляків на сили УПА в сусідніх селах – Тростянці, Омельному, Словатичах і Журавичах.
ІІІ етап охоплює колишній Любомльський повіт – Воля Островецька, ґміна Гуща – польське село, яке нараховувало понад 800 мешканців, сьогодні не існує; 30 серпня 1943 року від рук УПА загинуло близько 600 поляків та Острівки, ґміна Гуща – польське село, яке нараховувало понад 600 мешканців, сьогодні не існує; 30 серпня 1943 року загинуло близько 500 осіб польського походження.
ІV етап розроблений на основі колишнього Ковельського повіту Волинського воєводства. Він охоплює такі населені пункти сучасної Волині:
– Александрівка, ґміна Купичів – колонія з переважаючою кількістю польського населення, де в ніч з 15 на 16 липня, 29 серпня і 4 вересня члени УПА атакували польські родини і вбили близько 80 осіб.
– Літин, ґміна Турійськ – українсько-польске село, де влітку 1943 року члени УПА вбили понад 70 поляків.
– Буди Оссовські, ґміна Турійськ – у липні 1943 року жертвами УПА стало понад 280 мешканців цього польського села.
– Суха Лоза, ґміна Велицьк – польска колонія, де 30 серпня 1943 року від рук УПА загинуло близько 70 поляків.
– Мельниця, ґміна Велицьк – містечко, в якому 29 серпня 1943 року від рук УПА загинуло понад 100 поляків.
– Гай, ґміна Велицьк – польська колонія, у якій 30 серпня 1943 року загинуло близько 600 мешканців.
На V етапі проводиться огляд колишнього Горохівського повіту Волинського воєводства: Кисилин – містечко, в якому проживало 61 єврейська родина, 57 польських і 48 українських родин (11 липня 1943 року на костел, де відбувалося недільне богослужіння, напали члени УПА і вбили понад 90 осіб польського походження), Кисилівка, ґміна Кисилин – польсько-німецька колонія, де 21 серпня 1943 року УПА знищило понад 90 поляків та Куповальці, ґміна Брани – 16 липня 1943 року на це село, а також колонії Широка та Люлівка-Венгерщина напали члени УПА і вбили близько 150 осіб.
VІ етап включає Володимир-Волинський повіт Волинського воєводства. Стрілецьке, ґміна Коритниця – у 1943 році було вбито понад 100 поляків. Тересин, ґміна Верба – польська колонія, в якій 29 серпня 1943 року загинуло понад 200 поляків. Когильне, ґміна Верба – українсько-польське село, в якому влітку 1943 року було вбито понад 70 поляків. Домінополь, ґміна Верба – польське село, де в липні 1943 року загинуло близько 250 осіб. Заболотці, ґміна Грибовиця – українське село зі значною кількістю польських родин, де від рук УПА загинуло 76 поляків. Гутин, ґміна Грибовиця – у липні 1943 року загинуло близько 140 мешканців колонії і сусіднього села Мишів. Марія-Воля, ґміна Микуличі – 12 липня 1943 року в цій польсько-українській колонії члени УПА вбили понад 220 осіб. Вигранка, ґміна Порицьк (Павлівка) – 11 липня 1943 року загинуло близько 150 поляків. Орищі, ґміна Порицьк – польська колонія, де 11 липня 1943 року загинуло понад 300 мешканців.
VІІ етап, завершальний: меморіал пам’яті жертв Волинської Трагедії у Порицьку (Павлівці) колишнього Володимир-Волинського повіту, спільний молебень з представниками польських полонійних спільнот. Порицьк (Павлівка) – містечко, я в якому 11 липня 1943 року члени УПА здійснили напад на костел під час недільного богослужіння і вбили понад 100 поляків.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Історично-краєзнавчий туристичний маршрут дасть змогу ознайомити сучасників із трагічними подіями, які мали місце на Волині улітку 1943 року. За допомогою презентації книги «Кресова книга справедливих 1939 – 1945: про українців, які рятували поляків, винищуваних ОУН і УПА» сприятиме розвіюванню міфу про споконвічну непримиримість українського та польського народів, віддасть належне тим українським героям, які віддали своє життя, рятуючи польське населення.
Маршрут передбачає створення у майбутньому цілісної системи туристичних історично-краєзнавчих шляхів, яка б також враховувала місця поховання українських жертв, що загинули від рук поляків в часи ІІ світової війни.

Список використаної літератури:
1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О. Бейдик. – К., 2001. – 42 с.
2. Карлін М.І. Необхідність наукового обґрунтування та впровадження в практику прикордонного туристичного бізнесу України інноваційних проектів / М.І. Карлін. – Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий парк та інноваційна інфраструктура університету як основа розвитку освіти та науки» (4-5 жовтня 2013 р.) – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2013. С. 84–85.
3. Коцан Н. Н. Місце Інституту Польщі у трансфері наукових розробок Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки / Н.Н. Коцан // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий парк та інноваційна інфраструктура університету як основа розвитку освіти та науки» (4-5 жовтня 2013 р.) – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2013. С. 107–108.
4. Любіцева О. О. Методика розробки турів // Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 104 с.
5. Опейда Л. М. Використання віртуальних екскурсій у навчальному процесі (на прикладі проекту «Віртуальний Луцьк») / Л. М. Опейда, А. Р. Опейда // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий парк та інноваційна інфраструктура університету як основа розвитку освіти та науки» (4-5 жовтня 2013 р.) – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2013. С. 135 – 136.
6. Шевчук В. М. Розроблення туристичного маршруту «Шляхами князя Лева» засобами ГІС / В. М. Шевчук, Х. В. Бурштинська // Геодезія, картографія і аерофотознімання: Міжвідомчий науково-технічний збірник. – 2013. – Вип. 78. – С. 111–119.

Advertisements

About Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи

Інститут Польщі
Опубліковано у політологія. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s