УДК 821.162.1
Анастасія Олексюк – студентка факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
©Олексюк А., 2018
У статті основну увагу приділено поезії Віслави Шимборської та її відтворення українською мовою. На матеріалі віршів «Сеbula», «Dwie małpy Bruegla», «Ruch» та їх перекладів у виконанні Н. Бельченко та А. Живкової здійснено зіставний аналіз тексту оригіналу з текстами перекладів з метою встановлення ступеня адекватності перекладу.
Ключові слова: переклад, адекватність, текст оригіналу, текст перекладу, зіставний аналіз.
Постановка наукової проблеми та її значення. Зацікавлення творчістю Віслави Шимборської в Україні постійно зростає. Популярність поетеси є чинником, який спонукає до створення все більшої кількості перекладів її віршів, в результаті чого число українських перекладів поезій Шимборської помітно переважає обсяг перекладів із інших польських поетів. Така значна кількість перекладів привертає увагу критиків і спонукає замислюватися над їхньою якістю, адже переклад поезії ніколи не був точною копією оригіналу, а лише його поетичним еквівалентом, до якого перекладач вносить свої інтерпретації, використовує певні семантичні трансформації, намагаючись наблизити переклад до першотвору. Таким чином, виникає необхідність проведення порівняльного аналізу оригіналу з перекладом, який виявляє не тільки відповідності, але й відхилення від першоджерела в різних аспектах.
Аналіз основних досліджень із цієї проблематики – це праці таких дослідників як А. Савенець «Поезія у перекладі: українська Шимборська» [1], Н. Сидяченко «Інтерпретація поезії В. Шимборської в українських перекладах» [2].
Мета і завдання статті. Мета нашої розвідки – простежити адекватність українських перекладів таких поезій Віслави Шимборської як «Dwie małpy Bruegla», «Ruch», «Cebula», здійснених Н. Бельченко, А. Живковою.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Переклад близькоспоріднених мов видається на перший погляд доволі легким, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян полегшує процес перекладу. Однак ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художніх втрат. Саме тому, поезія Шимборської вимагає від перекладачів детального підходу до передачі її особливостей із однієї мови на іншу, адже, по суті, відбувається переклад із однієї культури, ментальності на іншу.
Поезія Шимборської – це насамперед інтелектуальна лірика проблем і запитань, котрі як були, так і залишаються без відповіді, продовжуючи приваблювати читача своєю нерозкритістю. В. Шимборська зосереджує свої мистецькі пошуки в колі конкретних реалій – повсякденних, цивілізаційних, побутових, природничих, політичних, а також відомих фактів та історичних, культурних і науково-популярних гіпотез. Вона піднімає проблеми людських стосунків, існування людини як індивідуальності. Тож не дивно, що українським перекладачам доволі складно досягнути семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відтворити неповторну індивідуальність художнього стилю польської поетеси.
Для аналізу українських перекладів поезії В. Шимборської було вибрано такі поезії польської поетеси як «Dwie małpy Bruegla» у перекладі Наталії Бельченко, «Ruch» у перекладах Наталії Бельченко та Анастасії Живкової, а також «Cebula» у перекладі Анастасії Живкової, що були надруковані в післяконкурсній збірці на найкращий переклад поезії В. Шимборської українською, російською та білоруською мовами у 2015 році.
Спочатку розглянемо переклад Наталі Бельченко:
| Dwie małpy bruegla
W. Szymborska Tak wygląda mój wielki maturalny sen:
Zdaję z historii ludzi. Jąkam się i brnę. Małpa, wpatrzona we mnie, ironicznie słucha, [3, c. 40] |
Дві мавпи Брейгеля
Н. Бельченко (переклад) Я маю екзаменаційний сон: Дві мавпи у вікні, прикуті ланцюгом, За шибкою літає небо І море купається.
Здаю історію людей. Із помилками й затинанням. Одна з тварин вдивляється уважно Та іронічно слухає, А друга мавпа на позір дрімає – Але коли в питанні я гублюсь, Підказує мені Ледь чутним брязкотінням ланцюга. [3, c. 42] |
Порівнюючи оригінал вірша «Dwie małpy Bruegla» з перекладом, потрібно звернути увагу на перший рядок – «mój wielki maturalny sen», який вказує на велику важливість останнього випускного екзамену. Проте перекладач використовує лише один звичайний прикметник – екзаменаційний, що не передає відчуття вирішального, значущого екзамену. Натрапляємо в перекладі на граматичні трансформації, які супроводжуються заміною частини мови (із помилками й затинанням – jąkam się i brnę, вдивляється – wpatrzona), що з огляду на граматику української мови та контекст вірша, є оптимальними відповідниками оригіналу.
Варто відзначити передостанній рядок цієї поезії «a kiedy po pytaniu nastaje milczenie», переклад якого можливий і в такий спосіб: «а коли я мовчу у відповідь на запитання», адже варто зберегти ту тишу, мовчання, що подане в оригіналі, а про те, що особа збивається і губиться у своїх відповідях, вже було зазначено перекладачем декількома рядками вище: «Здаю історію людей. Із помилками й затинанням». Перекладач не зберіг мовчання, але перекладом «в питанні я гублюсь» показує ту ж саму необізнаність у темі.
Розглянемо наступний переклад Наталії Бельченко, який також був здійснений нею в рамках вищезгаданого конкурсу:
| Ruch
W. Szymborska Ty tu płaczesz, a tam tańczą. |
Рух
Н. Бельченко (переклад) Ти тут плачеш, там танцюють. Там в твоїй сльозі танцюють. Там веселощі й розваги, там не знають ні про що. Майже мерехтять свічада. Майже свічкове жаріння. Ледь не сходинки й під’їзди. Ніби жести всіх манжет. Легковажні Водень з Киснем, Розбишаки Хлор і Натрій Із пустунчиком Азотом, згуртувавшись у танок, під склепіннями вирують. Ти тут плачеш – їм це втіха. Серенада Амадея. Гарна маско, хто ти є? [3, c. 102] |
Віслава Шимборська вводить у польський текст німецьку назву однієї з найвідоміших серенад Амадея Моцарта «Eine Kleine Nachtmusik». Однак перекладач відмовляється від німецькомовного втручання і замінює його загальним контекстом – «Серенада Амадея», що не відтворює смислового відтінку оригіналу, оскільки «Eine Kleine Nachtmusik» – не подібна на інші серенади Моцарта – є легкою, веселою музикою, написаною для придворних балів, вечірніх або ж нічних концертів, що влаштовувалися в літній час в дворянських садах. Таким чином, емоційний відтінок веселості, забави втрачений у перекладі. Також у цій поезії польська поетеса створює образ придворних забав та будівлі у тогочасному стилі, в якій вони відбувалися, тому доволі важливим є використання Шимборською такого елементу палацового інтер’єру як krużganek – długi ganek obiegający budynek, przeważnie wokół wewnętrznego dziedzińca, na który otwiera się arkadami wspartymi na kolumnach lub filarach [4, c. 753]. Однак Наталка Бельченко перекладає це слово як під’їзд – вхід у будинок, зводячи вищезгаданий образ до сьогодення.
Слід відзначити, що у В. Шимборської wodór, tlen, chlor, sód і azot пишуться з малої літери, поетеса показує, що вони є лише складовими людської сльози, проте Н. Бельченко не зберігає цього, створює власний алегоричний ряд, виділяючи їх написанням з великої літери і таким чином надає їм особливого сенсу, вказує на їхню значущість, як персонажів вірша.
Загалом, Н. Бельченко дбайливо поставилася до оригіналу, досить точно передала ідейний зміст, стилістичне забарвлення представлених нами віршів, зберігши при цьому систему їх образних засобів.
Особливістю функціонування корпусу українських перекладів віршів Шимборської є також відсутність взаємодії, взаємовпливів між різними варіантами перекладу одного і того ж твору, що можемо продемонструвати на прикладі ще одного перекладу вірша «Ruch», здійсненого іншою авторкою – Анастасією Живковою:
Ти тут плачеш, там – вечірка
На моїх сльозах гулянка.
Зависає безтурботно
Весело підлогу мне.
Наче відблиски люстерка.
Наче вогники свічок.
Ці парфуми з гнилотвою,
Ця кислосолодка дичка.
У зарядженім повітрі
Натовп хвилями вирує,
Попід стелю залітає,
По диванах опадає.
Ти тут плачеш – граєш їм.
Eine Kleine Nachtmusik
Маско, покажи обличчя. [3, c. 112]
Цей переклад відрізняється від попереднього варіанту Н. Бельченко відсутністю назв хімічних елементів, збереженням німецької цитати, зменшенням кількості рядків, зміщенням образів та акцентів, що зумовлено специфікою мови, поетичного стилю та іншими зображувально-виражальними засобами, якими оперує цей перекладач.
Перш ніж аналізувати наступний переклад вірша «Cebula», здійснений Анастасією Живковою, варто з’ясувати його ідею та зміст. У цьому вірші В. Шимборська одягає фальшиву маску і намагається від імені якогось персонажа ствердити тезу, з якою вона як поетка і як людина далеко не погоджується. Цей вірш − такий собі гімн прославлення цибулі, її примітивності, яка подається авторкою наче надзвичайне досягнення, надзвичайний успіх і символ досконалості. Зрештою, цей вірш також відображає поетичну, формальну майстерність В. Шимборської, її вміння гратися словами – а це те, що створює проблеми під час перекладу вірша:
| Сеbula
Wisława Szymborska Co innego cebula. W nas obczyzna i dzikość Byt niesprzeczny cebula, Cebula, to ja rozumiem: [3, c. 154] |
Цибуля
Анастасія Живкова (переклад) Інша справа – цибуля Позбавлена серцевини. Вона – цибуля дощенту По саме ядро цибулини. Цибуляста назовні, Цибульова в основі Могла би з’їсти себе Без жодного сентименту.
Нашу дикість та чужість Шкіра вкриває квола, Вона надійно ховає Нутрощів хаос та жар Натомість цибуля ховає За шаром лиш власний шар. Цибуля повністю гола, Й подібна лише собі.
Цибуля неспішно існує Бо план бездоганний має. У першій міститься друга Більша меншу ховає. Далі чергова й наступна Третя четверту пильнує, Успішна та центробіжна Вона хором єдиним співає.
Цибуля – це те, що треба, Найжаданіше бюхо у світі. Самодостатня як небо, Коли б усім нам так жити. Та в нас лише м’ясо та жир Кров, нерви, вени і жили Від появи до сивої старості. Заказаний нам цибуляний Ідіотизм досконалості. [3, c. 156] |
Порівняльний аналіз семантики перекладу і оригіналу дозволив помітити окремі відхилення від оригіналу. Так, наприклад, у такому рядку як «Jest sobą na wskroś cebula do stopnia cebuliczności» В. Шимборська створює неологізм, так званий рівень цибульності – найвищий її показник, до якого рівняються усі інші цибулини. У версії перекладача «Вона – цибуля дощенту по саме ядро цибулини» відсутнє таке смислове навантаження. Також перекладачем було повністю змінено значення слова wejrzeć у таких рядках:
| mogłaby wejrzeć w siebie
cebula bez przerażenia. [3, c. 154] |
могла би зїсти себе
без жодного сентименту. [3, c. 156] |
Польський тлумачний словник пояснює слово wejrzeć як: «skierować wzrok w głąb czegoś» [4], тобто у вірші йдеться про те, що цибуля могла зазирнути сама у себе без переляку.
Трапляються й інші випадки відсутності прямих лексичних відповідностей:
| Byt niesprzeczny cebula,
udany cebula twór. [3, c. 154] |
Цибуля неспішно існує
Бо план бездоганний має. [3, c. 156] |
В оригіналі, по-перше, буття цибулі – безперечне, воно не викликає дискусії, а по-друге, цибуля – це витвір на славу, форма цибулі тішить її творця.
У другій строфі спостерігаємо видозміну контексту вірша: втрачена метафора «inferno w nas interny», яку А. Живкова не перекладає, а упускає; відсутнє порівняння (a w cebuli cebula, nie pokretne jelita – цибуля ховає за шаром лиш власний шар), яке, на нашу думку, найбільш оптимальним було би перекласти буквально, так як це зробив Андрій Савенець: «а в цибулі – цибуля, а не кишок без міри».
В останній строфі А. Живкова не зберегла відповідної кількості рядків оригіналу, у кількох випадках є збільшення тексту (tłuszcze, nerwy, żyły, śluzy i sekretności – м’ясо та жир, кров, нерви, вени і жили від появи до сивої старості), хоч таке рішення не є виправдане контекстом. Окрім того, перекладачка здійснила певну заміну стилістичних фігур з подальшою частковою втратою забарвленої образності (sam się aureolami na własną chwałę oplata – cамодостатня як небо, коли б усім нам так жити).
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Незважаючи на близькість польської і української мов, переклад поезії В. Шимборської на українську спричиняє чимало труднощів для її перекладачів, на чому наголошують самі перекладачі її творів, а також критики перекладів. Проаналізувавши окремі переклади поезії Шимборської, здійснені Н. Бельченко та А. Живковою, переконуємося, що перекладачі загалом вміють передати настрій, особливості художнього світу поезії-оригіналу, по-своєму трансформувати їх на рідну мову, хоч і не завжди вдавалося їм бути близькими оригіналу як в передачі основного сенсу, так і у відтворенні структурних, лексичних, і синтаксичних особливостей першоджерела.
Джерела та література
- Савенець А. Поезія у перекладі. «Українська Шимборська» / Андрій Савенець. – Люблін ; Житомир : Полісся, 2006. – 366 с. – Режим доступу : http://levhrytsyuk.blogspot.com/2010/10/exclusive_13.html.
- Сидяченко Н. Інтерпретація поезій В.Шимборської в українському перекладі // Григорій Кочур та український переклад. Київ, 2004. С.194–198.
- Na wieży Babel : wiersze Wisławy Szymborskiej w tłumaczeniu
zwycięzców konkursu – rosyjskich, ukraińskich i białoruskich tłunaczy polskiej poezji. – Wrocław : Wydawnictwo Gajt, 1991, 2016. – 256 s.
- Nowy słownik języka polskiego / [pod red. E. Sobol]. – Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 2003. – 1311 s.
Олексюк Анастасия. Адекватность воссоздания поэзии Виславы Шимборской в украинских переводах. В статье основное внимание уделено поэзии Виславы Шимборской и ее воссоздание на украинском языке. На материале стихотворений «Сеbula», «Dwie małpy Bruegla», «Ruch» и их переводов в исполнении Н. Бельченко и А. Живковой осуществлено сопоставительный анализ текста оригинала с текстами переводов с целью установления степени адекватности перевода.
Ключевые слова: перевод, адекватность, текст оригинала, текст перевода, сопоставительный анализ.
Oleksiuk Anastasiia. The adequacy of the reproduction of Wislawa Szymborska’s poetry in Ukrainian translations. The article deals with the Wislawa Szymborska’s poetry and its reproduction while translating into Ukrainian. Comparative analysis between the source text and the target texts is carried out on the basis of the poems «Сеbula», «Dwie małpy Bruegla», «Ruch» by W. Szymborska and their variants of translation into Ukrainian made by N. Belchenko and A. Zyvkova.
Key words: translation, adequacy, source text, target text, comparative analysis.
© Олексюк А., 2018
Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи
Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи 