УДК 94(477: 438) «20»: 001.89
Ганна Хлібовська – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та філософії Волинського національного університету імені Лесі Українки
© Хлібовська Г., 2020
З’ясовано зміст українсько-польського науково-технічного співробітництва, проаналізовано законодавчу базу України щодо забезпечення цієї сфери білатеральних відносин, виокремлено перспективні напрямки наукової та техніко-технологічної співпраці України і Республіки Польща на сучасному етапі. Проаналізовано участь українських учених, винахідників у інноваційних ґрантових проєктах. Розкрито вплив техніко-технологічного співробітництва на інноваційну інвестиційну політику України та Республіки Польща в прибуткові галузі промисловості, транспортну інфраструктуру, енергетику, агропромисловий комплекс.
Ключові слова: Україна, Республіка Польща, білатеральні відносини, науково-технічне співробітництво, інформаційні технології, ґрантові проєкти.
Постановка наукової проблеми та її значення. Геополітичне розташування України та Польщі зумовлює їхню співпрацю в різних сферах життєдіяльності, зокрема і науково-технічній. Саме цей вектор двосторонніх відносин став одним із нових і актуальних, позаяк сприяє покращенню інвестиційного клімату в обох державах, долученню до інноваційних технологій, а також поглибленню інтеграції у європейський науковий і техніко-технологічний простір.
Метою статті є дослідження сучасного стану українсько-польського співробітництва у сфері науки, техніки, технологій, виокремлення його пріоритетних напрямків і перспектив. Для розкриття мети означеної проблеми варто розв’язати наступні завдання: охарактеризувати правову базу білатеральних відносин, з’ясувати сучасний стан і моделі українсько-польської співпраці, окреслити перспективи науково-технічного співробітництва України і Республіки Польща.
Виклад основного матеріалу і обґрунтування отриманих результатів. Українсько-польська науково-технічна співпраця регулюється низкою двосторонніх документів. Її започаткував підписаний у 1993 році Договір між Урядами України та Республіки Польща про співробітництво в галузі науки та технології. Документ визначав основні напрямки взаємодії: виконання спільних проєктів досліджень і дослідницько-конструкторських розробок, обмін їхніми результатами, а також обмін вченими та фахівцями, котрі беруть участь у реалізації цих проєктів; проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, виставок та інших заходів; обмін науковою, науково-технічною інформацією і документацією; спільне використання науково-дослідних приладів та наукового обладнання; створення спільних науково-технічних центрів та творчих колективів. Згідно з положеннями Договору прийнятними можуть бути й інші форми наукового і науково-технічного співробітництва на основі взаємної домовленості [1]. Для координації зусиль того ж року було створено Комісію з питань співробітництва в сфері науки і технологій. Проте з 2010 року її роботу призупинили і відновили лише в 2017 році завдяки спільним зусиллям Міністерства освіти і науки України та Міністерства науки та вищої освіти Републіки Польща.
Надалі було укладено низку двосторонніх нормативних документів, які забезпечували правову основу взаємовідносин у сфері науки, техніки і технологій. З-поміж них: Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти 1997 року, Спільна програма науково-технологічного співробітництва, Угода між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти Республіки Польща про співробітництво в галузі освіти 2015 року [2; 3].
Взаємодія між Україною і Республікою Польща в цьому напрямку охоплює різні сфери, зокрема — організація і фінансова підтримка різноманітних конкурсів і проєктів, які мають інноваційну складову, координація діяльності між відділеннями Академії наук України та Польською академією наук, іншими науковими інституціями, а також практична реалізація інвестиційних проєктів, тобто їхнє впровадження в промисловість, енергетику, транспортну інфраструктуру тощо.
Пріоритетом співпраці в галузі освіти та науки між Україною та Республікою Польща визначено забезпечення освітніх потреб українців у Польщі, розширення можливостей на рівні міжособистісних контактів, чому мають сприяти обміни учнів шкіл, студентів, науковців.
Активно співпрацюють академічні установи та університети двох країн, виконуючи важливі наукові дослідження, які у подальшому втілюють у життя. Українські виші розвивають білатеральні освітні програми з партнерськими польськими університетами. Їхнє створення —це той освітній продукт, який цікавить студентів, позаяк по завершенню вони будуть мати два дипломи – польський та український. До прикладу, в 2019 році перші п’ять магістрів, які навчалися за цією програмою, отримали дипломи Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» і Познанської політехніки Республіки Польща.
В 2015 році під час візиту Урядової делегації України до Республіки Польща було підписано Договір про Українсько-Польську Раду обміну молоддю. Документ спрямований на усталення механізму двосторонньої співпраці у справах молодіжних обмінів досвідом у галузі технічної і спеціалізованої освіти; пропагування. підприємництва і волонтерства; зміцнення ініціатив молоді між об’єднаними територіальними громадами України та сільськими місцевостями і малими містами Республіки Польща. В поточному році інституція започаткувала конкурс на кращу ідею за темою: «Подорож в часі: Україна та Польща». Водночас Протокол до Угоди про наукове співробітництво між Польською академією наук (ПАН) і Національною академією наук (НАН) України на 2018–2020 роки визначив умови стажування молодих учених (до 35 років) установ НАН України в науково-дослідних інститутах ПАН.
Поглибилася співпраця України і Польщі в рамках програми наукових досліджень та іновацій Європейського Союзу «Horizon 2020». Вона стала одним із потужних інструментів інноваційного розвитку на теренах Європи з фінансуванням понад 80 млрд євро на 2014–2020 роки. Національний координаційний центр «Horizon 2020», поряд з іншими структурами, став одним із ініціаторів зустрічі ректорів технічних вишів України та Республіки Польща. Окреслена їхня мета — визначити вектори діяльності в галузі науки й освіти. Йшлося, зокрема про те, що польським і українським вишам варто об’єднати зусилля в напрямі створення спільних проєктів для участі в дослідницьких програмах Європейського Союзу. Виокремлено перспективні напрямки міжнародного співробітництва технічних університетів України і Республіки Польща в науці, технологіях й інноватиці, зокрема: університетський супутник, авіакосмічні технології, кібербезпека та фізична ядерна безпека, чиста вода, відновлювальна енергетика. Водночас обговорювалися питання міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності технічних вишів як фактору їхньої інтернаціоналізації, європейської акредитації інженерної освіти та сертифікації інженерів, впровадженню програм подвійних дипломів, спільної участі в проектах ЄС в рамках програми «Horizon 2020» і розвитку контактів у рамках програми «Erasmus+» тощо. Третій Форум ректорів технічних університетів України та Республіки Польща, який відбувся в 2019 році у місті Бельсько-Бяла визначив перспективу реформування систем вищої технічної освіти наших країн на концептуальних засадах «університету майбутнього».
Новацією у поточному співробітництві в науково-технічній сфері стала участь українських учених, інноваторів, винахідників у низці інноваційних ґрантових проєктах, які забезпечувалися відповідним фінансуванням. У січні 2017 року Міністерство освіти і науки України та Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща оголосили перший такий конкурс для реалізації у 2018–2019 роках. Науковуекспертизувідповідно до процедур кожної із країн-учасниць пройшло 200 проєктів. Пріоритетними напрямками досліджень стали: комп’ютерні та новітні виробничі технології (лазерні, високоточні, мехатронні, роботизовані, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо); енергетичний менеджмент та енергоефективність; екологія та управління навколишнім середовищем; наука про життя (нові технології, здоров’я та запобігання поширеним хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика); нові речовини та матеріали; соціальні та гуманітарні науки; оборонні технології. За результатами конкурсу 15 українсько-польських науково-дослідних проєктів отримали фінансування в 2018–2019 роках [4].
Перший досвід співпраці дав позитивні результати. Надалі були відрегульовані основні положення організації таких конкурсів. Зазначено, що конкурс є відкритим для будь-яких лабораторій чи науково-дослідних груп вишів, науково-дослідних установ та підприємств обох країн. Після перевірки відповідності пропозицій вимогам, кожна заявка передається для наукової експертизи, що проводиться паралельно в Україні та Республіці Польща. Остаточний розгляд та відбір проєктів для надання фінансування здійснює спільна Комісія з питань співробітництва в сфері науки і технологій, яка збирається за ініціативою установ обох країн. Окрім наукової відповідності, основними критеріями оцінки є такі: наукова цінність проєкту; взаємодоповнюваність дослідницьких груп; перспективність співпраці. Заохочується участь у проектах молодих учених і викладачів. Керівники проєктів, зобов’язані передбачити захист науково-технічних та промислових цінностей, які їм належать, а також прав інтелектуальної власності. Головна увага буде приділятися тому, щоб у рамках співробітництва, не відбулося незапланованої передачі технологій іншим країнам.
Щорічно на поточний рік із виконавцями укладаються договори з фінансування національної частини проєкту, яке здійснюють в межах виділених бюджетних коштів упродовж дворічного терміну реалізації проєктів кожного року окремо. Рішення щодо продовження фінансування у другому році приймається після розгляду наукового та фінансового звітів про виконання проєкту за перший рік. У 2020–2021 роках українські та польські науковці разом працюють над 15-ма двосторонніми науковими проєктами. Їх обирали з 172 пропозицій, які попередньо пройшли експертизу в Україні та Польщі. Перелік переможців був затверджений під час засідання Спільної Комісії з питань співробітництва в сфері науки і технологій у грудні 2019 року в столиці Польської Республіки. Проєкти стосуються нових технологій та матеріалів, екології, енергоефективності, наук про життя, покращення обороноздатності тощо[5].
Перспективними векторами діяльності є розширення мережі стартап-шкіл та формування спільних інноваційних середовищ. Потенціал польсько-українського співробітництва у сфері розвитку інновацій ліг в основу започаткованої Міністерством інвестицій та розвитку Республіки Польща спеціальної польсько-української програми Polish-Ukrainian Startup Bridge (Польсько-український міст стартапів), спрямованої на активізацію такої діяльності. Зокрема Києв став столицею польсько-української співпраці інноваторів та інвесторів в рамках проєкту-конкурсу Kyiv Tech Hub. Означений проєкт-конкурс — це результат поєднання двох типів очікувань: представники наукових кіл в Україні шукають фінансування для своїх проєктів та шанс виходу на європейські ринки, з другого боку — польський ринок шукає нові, перспективні інвестиційні цілі. В умовах зростаючої конкуренції серед країн на таланти у галузі хайтек, Польща має всі шанси зайняти місце інноваційного центру регіону.
Ініціатором проєкту в 2016 році став Відділ сприяння торгівлі та інвестицій Посольства Республіки Польща в Києві. В 2017 році проєкт був успішно завершений за кошти Відділу та Польської допомоги задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Із 113 найкращих українських компаній 34 отримали інвесторів з Польщі та України [6]. Для обох сторін це дало цінний досвід, можливість дізнатися про нові моделі функціонування на ринку, але, перш за все, розширити мережу партнерів з обох сторін кордону. Інтерес до проекту Kyiv Tech Hub зростає з боку окремих проєктів, авторів, організації підтримки бізнесу в Україні. Обидві сторони прагнуть стимулювати інноваторів з тих сфер, на які тепер існує великий попит, насамперед постачальників продуктів і послуг із секторів кібербезпеки, біотехнологій та ІТ. Співробітництво в польсько-українській технічній команді здатне забезпечити переваги обом сторонам, зокрема зміцнення позицій держав і компаній на все більш конкурентному глобальному ринку.
У 2018 році до проєкту приєднався важливий партнер – фундація «Фонд Співпраці», яка займається наглядом та операційним виконанням проєктів, що фінансуються безпосередньо ЄС. Метою діяльності фундації є підтримка розвитку економічної і соціальної складових в Польщі, регіоні Центрально-Східної Європи та Україні. В рамках цієї програми кожен український стартап, інноватор, винахідник і автор інноваційного проєкту може подати роботу до конкурсного розгляду Далі фонд Startup Hub Poland проаналізує надіслані роботи та обере 30 найкращих команд для представлення можливостей реалізації проєктів з точки зору бізнесу та технологічних рішень. Польські фонди, учасники проєктів, проводять бліц-зустрічі з представниками обраних ними робіт.
Polish-Ukrainian Startup Bridge, оператором якого є фундація «Фонд Співпраці», організовує цикли менторінгу для найкращих проєктів, які після цього матимуть можливість зробити презентацію своєї комплексної ідеї під час конференції Kyiv Tech Hub. Додатково, команда фундації і її експерти займаються організацією регіональних зустрічей, підтримують науковців у комерціалізації їхніх проєктів, запрошують команди з України на тематичні поїздки до Польщі, допомагають у пошуках відповідних інструментів фінансування. Надалі планується поширити цю діяльність на науково-промислові центри в Україні, а також мотивувати ключові організації, що займаються підтримкою бізнесу, на місцях. Результат такої співпраці — поєднання польських інвестиційних ресурсів із українськими проєктами.
В 2019 участь у конкурсі взяли понад 130 стартапів із усієї України. 30 найкращих проєктів з різних царин отримали можливість презентації своїх пропозицій під час конференції та розмов з польськими інвесторами [7]. Новацією в цій сфері виявилося запровадження програми Poland Prize, в рамках якої «Фонд Співпраці» надаватиме ґранти українським стартапам.
Одним із пріоритетних напрямків білатеральних науково-технічних відносин і важливим чинником техніко-технологічного співробітництва є інноваційна інвестиційна політика України та Республіки Польща в прибуткові галузі промисловості, енергетику, агропромисловий комплекс. Зазвичай інвестиції передбачають модернізацію виробництва, використання інноваційних технологій, насамперед задля збереження і посилення конкурентноспроможності підприємств на вітчизняних і зарубіжних ринках. Україна та Республіка Польща мають великі можливості для співпраці у сфері інноваційної економіки. Немає галузевих обмежень, хоча Україна традиційно була сильною, зокрема, у таких виробництвах: ІТ, авіаційна та космічна промисловості, оборонна і медична. Слабкою стороною є комерціалізація R&D та підтримка нових компаній. Республіка Польща може допомогти подолати цю слабкість, пропонуючи розвинуту інфраструктуру та капітал. Це є позитивним посилом, позаяк без взаємодопомоги не можна говорити про визнання нашого регіону в світі.
Декілька років поспіль польські інвестиції в різні сфери економіки України коливаються в межах 800 млн доларів. Більшість інвестиційних проєктів у промисловість реалізовують, використовуючи інноваційні технології. В 2019 році польські капіталовладення в промисловість України склали близько 50% від загального обсягу. В Україні успішно працюють підприємства і компанії з польськими інвестиціями: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», деревообробна фабрика «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», завод металообробки «Полімекс-Мостосталь», підприємство з виробництва фарб «Снєжка-Україна», виробник полімерних матеріалів «Пластікс-Україна», виробник алюмінієвих контрукцій «Aluprof S.A.», виробник металевих меблів «Litrol-Ukraina».
Українські інвестиції у польську промисловість становлять близько 36,4%. Найбільшими українськими інвестиційними проєктами в Республіці Польща є плодопереробні заводи «T.B.Fruit Dwikozy» (інвестор – українська компанія «T.B.Fruit». В 2019 році «T.B.Fruit» почала будівництво третього заводу з переробки яблук та ягід в Мазовецькому воєводстві Польщі (село Бжостовець), який може стати одним з найбільших у Європі з потужністю переробки близько 4,5 тисяч тон яблук і 700 тон ягід на добу (інвестиції становитимуть понад 40 млн євро); завод освітлювальних приладів «Геліос» (інвестор —«Іскра»), Мазовецький сироварний завод «Ostrowia» (група компаній «Milkiland»), агропромислова група «Пан Курчак», ІТ-компанії «Miratech 2 та «Soft Serve», польський металургійний комбінат «Huta Stali Czestochowa» тощо [8; 9].
Геополітичне розташування України та Польщі зумовлює їхню посилену співпрацю і в енергетичному секторі. Актуалізує співробітництво у галузі енергетики намагання держав-сусідів зменшити присутність в енергетичному секторі сировини з Російської Федерації, яка донедавна була однією з головних постачальниць паливних ресурсів як до України, так і до Польщі. В 2017 році сторони домовилися про створення українсько-польського хабу, що сприятиме зниженню вартості газу для країн Центрально- Східної Європи (зокрема й для України), а також диверсифікації поставок палива. Тривавають перемовини щодо побудови газопроводу-інтерконектора між Польщею й Україною. Реалізація проєкту може розпочатися у 2021 році. Наразі оператори ГТС України і Польщі домовилися про умови співпраці з 1 січня 2020 року в точках з’єднання ГТС — Германовичі і Дроздовичі, які повністю базуються на європейських практиках роботи і законодавстві ЄС.
Координацію співпраці в сфері бізнесу і технологій здійснюють декілька інституцій. Польсько-Українська господарча палата, створена 1992 року, яка тепер об’єднує близько 200 українських та польських компаній, забезпечує роботу Українського бізнес-центру. З 2015 року функціонує Асоціація українського бізнесу в Польщі, до якої входить 50 польських компаній, де засновниками та/або кінцевими бенефіціарами є українські бізнесмени. З 2019 року вона забезпечує роботу Українського ділового центру в Польщі. Своєрідною платформою для українсько-польських підприємств, польських громадян, які працюють менеджерами в компаніях із польським, українським капіталом та в міжнародних корпораціях України є Міжнародне товариство польських підприємців в Україні (МТППУ). Його визначальним принципом роботи став розвиток діяльності на основі цінностей та принципів ділової етики та взаємоповаги.
Проте головним бар’єром для іноземних інвесторів, котрі готові збільшити свою присутність в Україні, є, насамперед, нечітке законодавство, погано підготовлена система правосуддя до ведення господарських проваджень, відсутність належного захисту інтелектуальної власності. Як результат, побоюючись проблем, інвестори обирають інші, безпечніші місця.
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Співробітництво між Україною та Республікою Польща в науково-технічній сфері відповідає інтересам обох держав, позаяк стосується тих напрямків, які приносять суттєву користь вже сьогодні і визначають їхню спромогу інтегруватися в європейський та світовий науково-технічний простір. Нормативно-правове забезпечення білатеральних стосунків вимагає більш чіткого врахування змін, що відбуваються в цій сфері.
Визначені основні напрямки двостороннього співробітництва, зокрема: забезпечення освітніх потреб українців у Польщі, участь українських учених, інноваторів, винахідників у низці інноваційних ґрантових проєктах, розширення мережі стартап-шкіл та формування спільних інноваційних середовищ, інноваційна інвестиційна політика України та Республіки Польща у прибуткові галузі економіки.
Україна та українські розробники та винахідники повинні брати більш активну участь у білатеральних програмах, бо це підвищує компетенцію української наукової спільноти, надає досвід співпраці взагалі, та міжнародної співпраці, зокрема, допомагає здобути партнерів як в Україні, так і за її межами. Необхідно також продовжити запровадження моральних і економічних мотиваторів для підтримки тих, хто організовує та розвиває укрїнсько-польське науково-технічне співробітництво і вже досягнув результатів.
Джерела та література
1. Договір між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в сфері науки і технологій 12 січня 1993 року:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_187#Text.
2. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти 20.05.1997 року: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_058#Text.
3. Угода між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти Республіки Польща про співробітництво в галузі освіти 19 січня 2015 року: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_180#Text.
4. Перелік спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів, затверджених для фінансування у 2018–2019 роках: https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/nauka-rezultaty-konkursiv/1WinnersList.pdf
5. Перелік спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів, відібраних для фінансування у 2020–2021 роках 23 грудня 2019 року: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/horizont/perelik-proektiv-polshchasayt.pdf.
6.KyivTech Hub2017: https://www.kijow.msz.gov.pl/uk/news/wydarzpolit/polish-ukrainian_high_tech_hub_2017_ukr.
7. Kyiv Tech Hub 2019: https://www.pol-ukr.com/uk/kyiv-tech-hub-19/6.
8. Торгово-економічне співробітництво між Україною і Польщею: https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/229-torgovelyno-jekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju.
9. Ціхоцький Б. За вашу і нашу економіку: що заважає відносинам України і Польщі: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2020/06/18/7111218/
Хлибовская Анна. Украинско-польское сотрудничество в научно-технической сфере: современное состояние и перспективы. Выяснено содержание украинско-польского научно-технического сотрудничества, проанализировано законодательную базу Украины по обеспечению этой сферы билатеральных отношений, выделены перспективные направления научного и технико-технологического сотрудничества Украины и Республики Польша на современном этапе. Проанализировано участие украинских ученых, изобретателей в инновационных грантовых проектах. Раскрыто влияние технико-технологического сотрудничества на инновационную инвестиционную политику Украины и Республики Польша в прибыльные отрасли промышленности, транспортную инфраструктуру, энергетику, агропромышленный комплекс.
Ключевые слова: Украина, Республика Польща, билатеральные отношения, научно-техническое сотрудничество, информационные технологии, грантовые проекты.
Hanna Khlibovska Candidate of Historical Sciences, docent of LesyaUkrainkaVolyn National University. Ukrainian-Polish cooperation in science and technology: current state and perspectives. The content of Ukrainian-Polish scientific and technical cooperation is clarified, the legislative base of Ukraine on ensuring this sphere of bilateral relations is analyzed, perspective directions of scientific and technical-technological cooperation of Ukraine and the Republic of Poland at the present stage are singled out.The participation of Ukrainian scientists and inventors in innovative grant projects is analyzed.The influence of technical and technological cooperation on the innovative investment policy of Ukraine and the Republic of Poland in the profitable industries, transport infrastructure, energetics, agro-industrial complex is revealed.
Key words: Ukraine, Republic of Poland, bilateral relations, scientific and technical cooperation, information technologies, grant projects.
Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи
Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи 